Висновки

1. Замітка – інформаційний жанр, використовуваний у пресі, на радіо, телебаченні. На телебаченні в цьому жанрі виступають усне повідомлення й відеозамітка (відеоповідомлення). Відеозамітка показує основні моменти події в їхній природній послідовності.

2. Телезвіт є оперативний і повний показ самої події. Особливість жанру телезвіту полягає в тому, що автор чітко й вичерпно, іноді відповідно до офіційного протоколу події, повідомляє новину. Відеозвіт від телезвіту відрізняється, у першу чергу, своєю тривалістю, що може становити від 10 хвилин до півтори години. Істотним змістовним елементом звіту є деталізація події, виклад подробиць. Тематична основа звіту, як правило - офіційна подія значного соціального, нерідко державного значення. Цим і пояснюється необхідність «протокольної» фіксації, детального й тривалого показу.

3. Телевиступ - звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи, яка і є безпосереднім об'єктом показу. Метою виступу на телебаченні є оперативне й компетентне інформування, оцінка окремого факту або явища. Основна умова успішного виступу в кадрі - уміння привселюдно думати, говорити просто про складне, переконувати глядача, робити це ненав'язливо, без зайвої дидактики - легко, жваво, артистично.

4. Інтерв’ю - жанр телевізійної публіцистики, у якому основним зображувально-виразним засобом виступає слово, жива людська мова, а формою існування – діалог, має особливе значення для телебачення, оскільки комунікативний процес являє собою одну з основ телебачення як соціальної системи.

5. Репортаж є тим жанром, що сьогодні становить естетичну унікальність телебачення. Не випадково репортаж називають королем жанрів, живою історією події. Жанровий елемент, що є стрижнем репортажу – відбиття події в тому виді, у якому воно відбувалося насправді.

6 .Складові частини репортажу: синхрон; стендап; закадровий текст; відеоряд; інтершум (лайв), Джерело у нього всього одне - подія.

7. Синхрон - це висловлена учасником події одна закінчена думка, яка має начало і кінець, цілком вміщується в декілька речень і однозначно прояснює відношення учасника до події і його особисту оцінку події.

8. Стендап перетворився з «технічного появлення репортера на початку, в середині або наприкінці новин з показом себе на місці подій» в найважливішу складову сюжету; він служить для глядача гарантією реальності і правдивості того, що відбувається в ефірі - своєрідний віртуальний сертифікат якості інформації.

9. Відеоряд - все, що зняла на виїзді камера оператора, а потім змонтував і видав в ефір режисер, вважається відеорядом. За винятком стендапу. Відеоряд - оригінальний термін новин; це візуальна низка образів реальності (події), яка підпорядковується драматургії сюжета, не маючи самостійного значення.

Інтершум, або лайв, - це невеликий шматок відеоряду, який видається в ефір з природним звуком, записаним камерою.

10. Закадровий текст - основа новин; це сценарій сюжету. Відеоряд, синхрони і стендап стають єдиним цілим тому, що їх об'єднує закадровий текст. Монтаж лише збирає кращі плани, відсіваючи зайве. А сюжет народжується, коли над ним виникає закадровий текст. При монтажі сюжету репортер спочатку начитує текст, а потім вже під нього підбираються плани. Професійний закадровий текст веде за собою відеоряд.

Телеканали змінюють власників або просто зникають; телекомпанії переходять з рук в руки; відомі телеперсонажі зникають з екранів, а їх місце займає молода і у всіх відносинах «зелена» поросль. Це ж на поверхні. У надрах ТБ-системи, поступово зріє нове цивілізоване вітчизняне телемовлення, де все розмаїття форм власності буде служити єдиній меті: максимально повному задоволенню ринку глядацьких інтересів при максимально високому професійному рівні діяльності телевізійних журналістів.

Увага політиків, соціологів, психологів до природи ТБ - це не тільки данина його популярності. Це прояв розуміння великої ролі домашнього екрану в сучасній культурі і соціальному житті, занепокоєння щодо подальшої долі суспільства.

Контрольні питання з дисципліни:

1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.

2. Телевізійна журналістика, як галузь виробництва інтелектуального продукту в сфері журналістської діяльності

3. Якості, які необхідні події, для того, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.

3. Як зробити новини цікавими для глядача?

5. Що таке інформаційний привід? В які зв’язки він вступає з подією?

6. Що таке «історія» новин? По яким законам вона вибудовується?

7. Що мають на увазі професіонали-практики, говорячи про «формулу сюжету»?

8. Творчо-виробничі функції режисера в процесі виробництва інформаційного телевізійного продукту.

9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні.

10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення, як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні.

11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр, основний елемент випусків новин.

12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.

13. Телевиступ, як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи, яка і є безпосереднім об'єктом показу.

14. Поясніть, що таке інформаційна замальовка і чи можна її вважати фрагментом потоку життя та розкрийте суть вимог до змістовної та формальної сторони цієї жанрово-видової форми.

15. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.

16. Інтерв'ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині-носію інформації розкрити задану тему.

17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру.

18. Природа подієвого репортажу, вимоги до звукозорового ряду в цій жанрово-видовій формі.

19. Природа жанрово-видової форми тематичного репортажу.

20. Джерело та складовічастини репортажу.

21. «Stand-Up», як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.

22. Синхрон, особливості його створення.

23. Закадровий текст, особливості його створення; співвідношення з відеорядом.

24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події); його значення; співвідношення з закадровим текстом.

25. Що таке інтершум, або лайв?

26. Особливості монтажу в інформаційному ТБ.

27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі; як радікальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторию.

28. Технологічна модель творення інформаційного випуску.

29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску.

30. Режисерська функція при творенні авторського журналістського матеріалу.

31. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу.

32. «Хронікальна зйомка» та логіка документування події.

33. Структура інформаційного мовлення телевізійного каналу.

34. Особливості роботи режисера з ведучим інформаційного випуску.

35. Що таке бренд теленовин та бренд телеканалу?

36. Складові бренду телеканалу.