Урок № _____ Дата _____. Мета:ознайомити учнів з видами оздоблення одягу та взуття, з українською вишиванкою, видами вишивки; розвивати спостережливість

Тема: ОДЯГ І ВЗУТТЯ. ОЗДОБЛЕННЯ ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ

Мета: ознайомити учнів з видами оздоблення одягу та взуття, з українською вишиванкою, видами вишивки; розвивати спостережливість, увагу, пам'ять; виховувати інтерес до народних тради­цій та творчості, культури українського народу, до уроків трудового навчання.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання

2. Перевірка готовності до уроку

3. Упорядкування робочих місць

II. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми озна­йомимось з українською вишиванкою, рушниками та сорочками, видами вишиванок, засобами вишивання.

3. Робота за підручником (с. 88)

— Одяг та взуття людини мають бути не тільки зручними і якісними,
а й красиво оздобленими. Українці традиційно прикрашають одяг, взуття та
рушники вишивкою.

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, вико­нане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в укра­їнському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жі­ночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах до­машнього вжитку (наволочки, рушники тощо).

1) Українська сорочка.

— Українська сорочка-вишиванка... Вона ввібрала в себе теплоту сонця
і запах трави, шум гаїв і блакить небес, розкішні барви землі і смуток чарівної
пісні.

Жіноча сорочка-вишиванка належить до найдавнішого одягу наших предків. Можна припустити, що за княжих часів в Україні-Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. За козацьких часів в Україні жіночі сорочки мали приблизно такий самий вигляд, як і сучасні жіночі сорочки Київщини чи всього Лівобережжя. Вони були без коміра, лише з вузькою лямівкою по краях зібраного на нитку полотна навколо вирізу для шиї.

З якого матеріалу шилися сорочки? Яку роль відігравав їхній колір?

Матеріалом для пошиття сорочок служило біле лляне полотно. Для свят­кових сорочок використовувалося полотно, виготовлене з ніжніших чоловічих стебел — плоскіні. Полотно, зіткане з матірки, йшло на пошиття буденних со­рочок, а також на нижню частину сорочок із підтичкою.

Кожен колір у вишиванці був символічним. Біле полотнище сорочки слу­жило для підкреслення, збільшення, символізувало невинність і чистоту. Со­рочки вишивалися здебільшого червоними і чорними нитками. Червоний колір — це колір сонця, символ життя, свободи; чорний — колір землі, символ добробуту, достатку, іноді — смутку. Рідше вишивку доповнювали мережива, виконані зеленими, блакитними, жовтими та синіми нитками.

Щоправда, світогляд і світопізнання наших пращурів, як натепер, були до­статньо таємничі, отож «мову» вишитої сорочки ми сприймаємо здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць.

У народі складено багато прислів'їв та приказок про сорочку-вишиванку.

• Рукави — як писанка, а личко — як маків цвіт.

• Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полички вишиті.

• У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна — та й та біла щодня.

• Хочеш сорочку мати — не треба зівати.

• До Великодня сорочка хоч і лихенька, аби біленька.

• Як нйділя, то й сорочка біла.

• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

2) Український рушник.

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, в Україні жодної оселі, котрої хазяї не прикрашали б рушниками. Хоч би яке убоге судилося їм життя — чи " то була одинока хатина вдови, чи затісна багатодітна оселя, при­земкувата мазанка на півдні України, чи курна хата поміщика — всюди палах­котіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, що родина без дітей. Рушник символізував обличчя оселі, а також — лице господині.

Ще в дохристиянські часи, вірячи в те, що в душах живуть божества, наші предки обвішували дерева рушниками-обручками, таким чином задобрю­ючи їх.

Рушники допомагали берегти Берегиню — людську оселю — все, що в ній є, що нажито, збережено від своїх батьків і дідусів, чим збагатилися і освя­тилися, хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом чи спогадом у цій хаті.

Ознакою охайності, працьовитості кожної жінки є прибрана хата, а в ній — чисті рушники. Недарма в народній пісні мати вчить доньку:

Тримай хаточку, як у віночку,

А рушничок на кілочку.

Тримай відерця чистенькі і води повненькі,

Прийдуть вівці пити водиці,

Будуть тебе хвалити.

У різних районах України рушник називали по-різному, залежно від його призначення. Приміром, рушник для витирання рук і обличчя — втиратем, для посуду, стола і лави — стирачем, або стирком, для пов'язування сватів — плечовиком...

Відповідно до призначення, рушники різнилися за технікою виконання. Утирачі і стирники {стирані) найчастіше ткали із цупких ниток. Покут­ники, подарункові, плечовики — із тонкого, гарно вибіленого полотна {для пов'язування сватів). Цікава деталь: коли починалася робота над виготов­ленням обрядових та весільних рушників, чоловікам заборонялося заходити до хати. Жінки починали ткати рушники тільки середи, п'ятниці або суботи — у так звані жіночі дні.

По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Рушником накривали діжку, після випікання хліб ставили під образами. Гарно оздобленим рушником накривали паску чи яблука, коли йшли святити.

Вишиваний рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був
взірцем людської працьовитості. Згадаймо про його значення: із рушником,
хлібом^сіллю приходили до породілля, ушановували появу немовляти в ро­
дині, з ним виряджали у далеку путь батька, чоловіка, сина; шлюбували дітей,
зустрічали рідних і гостей..

Рушник. Він пройшов крізь віки, і нині символізує чистоту почуттів, гли­бину безмежної любові до своїх дітей, до своїх батьків.

Фізкультхвилинка

3. Демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

— Вишивка може бути виконана різними засобами.
Гладь, хрестик, мережіння, бігунець, плетіння тощо.

— Розгляньте зразки та знайдіть різні види вишивки. Спробуйте відтво­
рити один із них самостійно.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам урок?

— З чим ми сьогодні ознайомилися?

Урок № _____ Дата ______

Тема: САМООБСЛУГОВУВАННЯ. ОДЯГ І ВЗУТТЯ.