Показання до застосування. 1. Черепно-мозкові травми, інсульт, хронічні церебросудинні порушення

1. Черепно-мозкові травми, інсульт, хронічні церебросудинні порушення

2. Гіпертонічна та атеросклеротична енцефалопатія (пірацетам, гопантенова кислота).

3. Розумова відсталість у дітей, погіршення пам’яті (пірацетам, піритинол, гопантенова кислота).

4. Депресивні стани (пірацетам, амінооцтова кислота, піритинол).

5. Старече слабоумство (пірацетам, амінооцтова кислота, піритинол, меклофеноксат).

6. Абстиненція, отруєння алкоголем).

7. Неінгаляційний наркоз, гіпоксичні стани, відкритокутова глаукома (натрію оксибутират).

8. Мігрень (піритинол).

9. Хвороба Мен’єра, заїкання, тики у дітей

10. Профілактика захитування, кохлеовестибулярні розлади

11. Астенія

12. Епілепсія

Фармкодинаміка -фармакотерапевтичний ефект ноотропних засобів при різноманітних порушеннях сну пояснюється їх неврометаболічною дією.Ноотропні засоби (пірацетам, аміналон, натрію оксибутират, фенібут, баклофен, пан тогам) нормалізують метаболізм клітин центральної нервової системи, активізують енергетичний і білковий обмін, полегшують передачу нервових імпульсів, підвищують стійкість мозок до гіпоксії ітоксичних впливів.Ці властивості дають змогу застосовувати їх при будь-яких порушеннях сну незалежно від нтіопатогенетичних механізмів, оскількиінсомія-це передусім виснаження і дезорганізація біохімічних і нейрофізіологічних механізмів, які забезпечують адаптивні функції мозку. З цієї точки зору ноотропні засоби, на відміну від симптоматичних снодійних є засобами патогенетичної терапії.

37.Протисудомні та протипаркінсонічні засоби: визначення, класифікація, номенклатура. Покази до застосування, побічні ефекти, проти покази

Протисудомніі засоби – засоби, що знімають або запобігають виникненню судом при різних патологічних станах організму

Протипаркінсонічні засоби – це група лікарських препаратів, які застосовують для лікування хвороби Паркінсона і явищ паркінсонізму. Паркінсонізм - це захворювання, пов'язане з ураженням базальних гангліїв і характеризується скутістю рухів, ригідністю і тремором. Патогенез хвороби Паркінсона є порушення балансу основних медіаторів, що забезпечують функцію базальних гангліїв – активності дофамінергічної і ацетилхолінергічної систем. В зв’язку з прогресуючою дегенерацією дофамінергічних нейронів наступає дефіцит дофаміну. Наслідком цього є зниження гальмівної функції дофамінергічних нейронів і підвищення активності холінергічних систем.

класифікація

Протиепілептичні засоби:

- похідні барбітурової кислоти: фенобарбітал (Люмінал), бензобарбітал (Бензонал), примідон (Гексамідин);

- похідні вальпроєвої кислоти: вальпроат натрія (Ацедіпрол, Конвулекс);

- інгібітори збуджуючих нейромедіаторних кислот: ламотриджин (Ламіктал);

- препарати гібридної нейромедіаторної дії: карбамазепін (Фінлепсин), фенітоїн (Дифенін);

- похідні бензодіазепіну: клоназепам (Антелепсин);

- різні: етосуксимід (Суксилеп), бекламід (Хлоракон).

Засоби для зняття епілептичного статусу: діазепам (Сибазон, Седуксен), клоназепам (Антелепсин), Лоразепам, карбамазепін (Фінлепсин), фенітоїн (Дифенін), фенобарбітал (Люмінал), засоби для інгаляційного та неінгаляційного наркозу.

Засоби для зняття психомоторного збудження: фенітоїн (Дифенін), примідон (Гексамідин), фенобарбітал, бекламід (Хлоракон).

Протипаркінсонічні засоби: Фармакомаркетинг. Класифікація, номенклатура. Фармакологічна характеристика, взаємозамінність, фармакобезпека. Порівняльна характеристика препаратів.

- центральні холіноблокатори: тригексафенідил(Циклодол, Паркопан) дифенілтропін (Тропацин);

- дофамінергічні засоби: леводопа (Паркідопа), амантадин (Мідантан), Наком (Левоком), Мадопар.