Показання до застосування

1.Найбільш надійний ефект при гіпотонії різного походження (колапс, шок, передозування гангліолітиків, отруєння з пригніченням судинорухово­го центру) -норадреналіну, фенілефрину г/х, ефедрину г/х.

2.При зупинці серця –адреналін, добутамін.Бронхіальна астма - ізопреналін або епінефрин, орципреналіну сульфату, сальметеролу та ізопреналіну.При гіпоглікемічній комі використовують епінефрин.При запальних захворюваннях слизових оболонок носа (риніт, фа­рингіт, синусит, сінна гарячка), а також при проведенні риноскопії або лікувальних процедур - тетризолін (тизин), ксилометазолін, оксиметазолін та нокспрей.При набряку та гіперемії слизової оболонки та кон’юнктиви при под­разненні очей, наприклад, внаслідок дії диму, пилу, хлорованої води, алергічних запальних реакціях типу сінної гарячки та у разі підвищеної чут­ливості до пилку рослин; для зменшення печіння, подразнення, свербежу, болю та сльозотечі - тетризолін (візин).

Для продовження часу дії і зменшення токсичності місцевих анесте­тиків при провідниковій і термінальній анестезії використовують епінефрин, фенілефрину г/х або ефедрину г/х. Норадреналін вживати не можна, оскільки він викликає некроз через сильний спазм дрібних судин.

При загрозі передчасних пологів використовують фенотерол, сальбу­тамол та тербуталін.

При гіпертонічній хворобі застосовують гуанфацин, клонідин.

Побічна дія При застосуванні епінефрину можливе відчуття неспокою, головний біль, тремор.При введенні норадреналіну під шкіру або в м’язи існує небезпека розвитку некрозів.

При застосуванні β - адреностимулятуторів можлива нудота, тремор рук, сухість у роті.

Ксилометазолін, оксиметазолін, тетризолін (тизин), нокспрей викликають сухість у носі.

Тривале застосування впину може викликати подразнення кон’юнктиви, відчуття різі, печіння, реактивної гіперемії, затуманення зору або в поодиноких випадках - мідріаз. Іноді можуть виникати системні сим- патоміметичні ефекти.

27. Адреноблокатори. Фармакодинаміка. Препарати. Покази до застосування. Побічні ефекти.

Фармакодинаміка. Механізм дії пов'язаний зі збудженням після синаптичних а2-адренорецепторів центральних адренергічних невронів, що мають гальмуючий вплив на судиноруховий центр довгастого мозку, а також на судини. Гальмування симпатичної іннервації викликає зниження артеріального тиску, сповільнення скорочень серця, зниження периферичного тонусу судин нирок. Препарат гальмує екскрецію катехоламінів та їх метаболітів із сечею.

Брадикардія внаслідок введення клофеліну пов'язана із зниженням симпатичного і підвищенням парасимпатичного тонусу. Клофелін підвищує опір судин головного мозку й уповільнює мозковий кровообіг.