Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Адреноблокатори
А. α -адреноблокатори - селективні α 1-адреноблокатори: празозин (Адверзутен), доксазозин (Кардура), тамсулозин (Омнік), теразозин (Корнам, Хайтрин); - селективні α 2-адреноблокатори: йохимбін (Йохімбекс - гармонія); - неселективні α 1- α 2-адреноблокатори: дигідроерготамін (Дитамін, Тамік), дигідроерготоксин (Редергін), ніцерголін (Серміон), фентоламін (Регітин), пророксан (Піроксан), троподіфен (Тропафен), кетансерин (Суфрексал), урапідил (Ебрантіл), Індорамін. Б. β -адреноблокатори - β 1-адреноблокатори (кардіоселективні): атенолол (Теноблок, Атенобене), метопролол (Корвітол, Егілок), талінолол (Корданум), бетаксолол (Локрен), ацебутолол (Сектраль), целіпролол (Целіпрес). - β 1- β 2-адреноблокатори (неселективні): пропранолол (Анаприлін, Індерал, Обзидан), соталол (Гілукор), піндолол (Віскен), окспренолол (Тразикор), Дилевалол, Картеолол, Буциндолол. В. α -β -адреноблокатори лабетолол (Альбетол, Лакардія), карведілол (Дилатренд, Корвазан) Показання: артеріальна гіпертензія, гіпертензивний криз, мігрень, депресивні стани; алкоголізм, неінгаляційний наркоз. З обережністю препарат призначають хворим з недостатністю серця, затримкою натрію в організмі, водіям транспорту, особам, що виконують роботу, пов'язану з потребою швидкої фізичної та психічної реакції. Під час лікування хворим забороняється вживати спиртні напої. Побічна дія. Після введення клофеліну, особливо парентерального, виникає ортостатична артеріальна гіпотензія, в перші хвилини нетривале підвищення артеріального тиску. На початку лікування розвивається сухість у роті внаслідок І пригнічення секреції слинних залоз, через 4 — 6 тижнів цей ефект знижується, іноді і зникає. Гіпосекреція шлункового соку й кислоти хлороводневої призводить до запору, особливо на початку лікування. З пригнічувальним впливом на ЦНС по-в'язана поява сонливості, загальної слабкості, втоми, посилення впливу алкоголю, барбітуратів, іноді розвивається депресія, І статева слабкість. Клофелін може потенціювати гіпоглікемію, тому його слід обережно призначати хворим на цукровий діабет. Однак слід пам'ятати, що препарат І у деяких випадках здатний провокувати 1 гіперглікемію. Після парентерального введення, щоб уникнути ортостатичного колапсу, хворим слід полежати 1, 5 — 2 год. Введення препарату не можна припиняти І раптово внаслідок небезпеки розвитку гіпертензивного кризу (синдром відміни). У таких випадках знову вводять клофелін або блокатори (3-адренорецепторів із празозином.
28. Симпатолітики. Механізм дії різних препаратів. Покази до застосування. Побічні ефекти. До симпатолітичних засобів належать резерпін, октадин, орнід. Механізм дії: симпатолітики блокують вивільнення норадреналіну з адренергічних закінчень. Вважається, що препарат зменшує викид норадреналіну, перешкоджаючи його накопиченню в синаптичних бульбашках (в результаті норадреналін руйнується МАО), або ж безпосередньо блокує виділення норадреналіну з периферичних нервових закінчень. Показання. Резерпін і октадин використовують переважно як антигіпертензивні засоби, які забезпечують тривале і стійке зниження артеріального тиску. Звикання до них виникає повільно і зумовлене затримкою натрію і води в організмі. Резерпін застосовують також при серцевих аритміях, зокрема при тахісистолічних формах у хворих на гіпертиреоз. Побічні ефекти: важка депресія (у 2% хворих), сонливість, набряк слизової носа. Найчастіший побічний ефект - ортостатична гіпотонія, в таких випадках рекомендують носити еластичні панчохи і різко не вставати. Крім того, викликає порушення еякуляції і пронос.
29.Снодійні засоби. Препарати, особливості їх дії Покази до застосування. Побічні ефекти. Допомога при отруєнні. Снодійні засоби – це лікарські препарати, які сприяють настанню сну, збільшують його тривалість і глибину. В невеликих дозах вони проявляють седативну дію. Снодійні засоби: - похідні барбітурової кислоти – фенобарбітал (Люмінал), циклобарбітал (Фанодорм), Реладорм; - похідні бензодіазепіну – нітразепам (Радедорм, Еуноктин), триазолам (Сонгар), флунітразепам (Рогіпнол), флуразепам, темазепам (Сигнопан), мідазолам (Дормікум), бротизолам (Лендормін); - похідних інших хімічних груп – зопіклон (Імован, Соннат), золпідем (Івадал), доксиламін (Донорміл), бромізовал (Бромурал), метаквалон (Дормутил).
|