Устав даний Ангелом

Св. Пахомій уклав письмовий устав для кіновії. За переданням Устав для Тавенісійського монастиря дав преподобному Пахомію Ангел:

Дозволяй усім їсти і пити по потребі. Призначай працю кожному відповідну до його сил. Не забороняй ні постити, ні їсти. Важку працю покладай на сильніших і тих, які більше їдять, а легку призначай слабким, тим які не мають навику в подвижництві. Влаштуй окремі келії в одному будинку, і в кожній келії нехай живуть по-троє. Їжа хай подається для всіх у визначеному місці.

Інокам не слід спати лежачи, але нехай пороблять собі сідалища з пологими спинками і сплять на них сидячи, постеливши постіль. Вночі вони повинні зоставатись у лляних левітонах і підперезані. Кожен мусить мати білу милоть із козиної шкіри і без неї не можна їм ні їсти, ні спати.

Однак, до Причастя святих Христових Тайн у суботу і в неділю хай приступають тільки в кукулі, розв’язавши пояс і знявши милоть. Кукулі мають бути без підв’язок, як у дітей, та із зображенням пурпурового хреста.

Братію Ангел повелів для легшого управління поділити на 24 чини.

Якщо зайде якийсь подорожній монах з іншого монастиря, у якому живуть за інакшим уставом, то не можна йому ні їсти, ні пити разом із братією. Він не повинен навіть входити у приміщення монастиря, за винятком того випадку, коли його знайдуть на дорозі.

Якщо ж хтось входить до обителі з метою залишитись у ній назавжди для вищих подвигів, то раніше трьох років його не допускай. Аж через три роки, як виконає важкі роботи, хай ступає на це поприще.

Під час трапези в усіх голови повинні бути покриті кукулем, щоб один брат не бачив, як їсть інший. Не можна також розмовляти під час трапези, ані розглядатися на всі боки, але дивитися тільки на стіл або в таріль.

Ангел установив для монахів протягом дня творити 12 молитов, на вечірні – 12, на всенічних – 12, а в дев’ятий час – 3. Коли ж брати багаточисельно зберуться на трапезу, то нехай кожен чин перш, ніж чинити молитву, співає псалом.

Коли ж великий Пахомій сказав, що молитов замало, Ангел відповів: “Я встановив їх стільки для того, щоб і слабкі могли без обтяження виконувати правило. Досконалі ж не мають потреби в уставі, бо перебуваючи в келії на самоті, вони все своє життя провадять у спогляданні Бога. Устав я дав для тих, у кого ум ще недозрілий, щоб вони, хоч і як непокірні раби, зі страху перед господарем, виконували спільне правило життя і цим осягали свободу духа”[xlviii][48].

Отже, “Устав даний Ангелом” регулює найважливіші сторони життя монастиря: їжа, сон, одежа, поведінка за трапезою, приймання до монастиря і управління ним, обмежуючись однак найзагальнішими принциповими вказівками. Устав пристосовує вироблену анахоретами подвижницьку практику до чи не найслабших сил (у ці часи!).

Правило про кількість молитов займає тут важливе місце. Внутрішня сторона молитви, звичайно, стоїть вище будь-яких уставів. Як бачимо, молитва в кіновії св. Пахомія пов’язана з тими годинами, які в світських церквах освячувались спільними богослуженнями. В Уставі прямо вказується на те, що молитви заміняють церковні служби Вечірні, Утрені і Дев’ятого Часу; а денні молитви, очевидно, заміняють усі інші богослуження (часи 3-ій, 6-ий і Літургію). Важко щось впевнено сказати про характер і зміст цих молитов.

Отже, Устав преп. Пахомія ввів особливі богослуження замість церковних служб, неможливих для іноків із-за браку пресвітера. Ці богослуження більш одноманітні, але не менш тривалі.