Дисциплінарна частина за пізнішими грецькими і слов'янськими Єрусалимськими Типіконами

Цей занадто вже убогий дисциплінарний матеріал наступні грецькі записиЄрусалимського Типікона розширюють головно вставками з Іпотипоса. Після викладу добової служби із вищезгаданими дисциплінарними вставками, деякі з яких іноді опускаються, деякі грецькі записи мають такі відділи:

1) Пересторога предстоятелю не нехтувати нічим з Типікону і не проводити багато часу поза монастирем, не дбаючи про довірені йому душі. Особливо ж не залишати монастиря в три святі Чотиридесятниці, і не дозволяти іншим виходити в цей час із монастиря;

2) Пересторога братії піклуватися тільки про небесне, посилено шукати царства небесного; старатися, щоб усе було в них по чину, особливо ж у церкві; оберігати ум незахопленим нічим мирським; іти по першому благовісті до церкви; стояти там уважно від самого початку; з особливим благоговінням і увагою слід стояти на шестопсалмії; входити тоді до церкви безумовно забороняється; хто ж не може так вистояти (старі, хворі) нехай стоять у притворі. Спів повинен бути уважним та повільним із лагідним, рівним і ясним голосом. Забороняються розмови на криласах, а також підчас трапези. На трапезі також заборонено дивитись по сторонах і куди не слід, наприклад: як інші їдять. Заборонено і нарікати на якість запропонованих страв^[cxci][191].

Далі з особливим заголовком: «Монастиря Студійського» подано ряд дисциплінарних витримок з Іпотипоса: про посадових осіб, про сповідь ігуменові на 4-ій пісні канону, про старця-брата, призначеного в Чотиридесятницю для нагадування про смерть, про 2-3-х тижневе випробування перед прийомом до монастиря, про читання книг з бібліотеки у святкові дні, про час літургії підчас посту, про розмірності в службах, про епітимії для того, хто розбив посуд на трапезі, про кількість одягу^[cxcii][192].

Після викладу чину літургії вищезгадані рукописи Типікона мають ще два дисциплінарні розділи: про три розряди свят із Никона Чорногорця та такі «правила» (κ α ν ό ν ε ς) Никифора, патріарха Константинопольського: дозвіл хворому монахові підчас Чотиридесятниці на варення, олію й вино; заборона подорожувати в неділю крім нужди та насильства; заборона причащатися від ієрея тому, хто не постив в середу і п'ятницю. Не можна приймати такі книги: Апокаліпсів Павла, Ездри, Зосими, «двох мучень» св. Георгія, Кирика і Юліти, книг Макарія та Діадоха. Дозволяється працюючим монахам підчас Чотиридесятниці о 9-ій годині (3-тя пополудню) споживати хліб, а ввечері вечеряти. Однак заборонено під приводом роботи олія й вино. Дозволяється працівникам споживати їжу поза постом із 3-ої години (9-та ранку), а в піст – о 6-ій годині (опівдні) – за Святогорським уставом.

У слов'янських записах Єрусалимського уставу майже всі ці дисциплінарні вказівки зникають, принаймні спеціальні їх розділи. Замість них з'являються нинішні дисциплінарні витримки із Никона Чорногорця^{[cxciii][193]}.