Острозська словяно-греко-латинська академія та її роль у поширенні просвітницьких ідей в Україні

Острозьку академію відкрив у 1576 р. волинський магнат князь Костянтин

Острозький в Острозі, у своїй резиденції. До речі, він на свої кошти

організував українські школи також у Турові (1572 р.),

Володимирі-Волинську та ін. Серед них Острозька слов’яно-греко-латинська

академія займає особливе місце. Це була перша висока школа й перша

наукова установа України.

На назву академії Острозька вища школа має повне право, оскільки вони

виходила поза програму “вільних наук” і брала під увагу вищі студії,

особливо богослов’я. Щоб надати їй якнайвищого рівня, Острозький

запросив до викладацької роботи найвизначніших українських та зарубіжних

вчених, кваліфікованих фахівців з різних галузей знань.

В Острозькій академії, як і в інших тогочасних європейських закладах

такого типу, викладали знамениті “сім вільних мисте3тв”, тобто предмети

“Тривіуму” (граматика, риторика, діалектика) та “квадривіуму”

(арифметика, геометрів, музика, астрономія). Провідне місце в програмі

займало вивчення трьох мов: слов’яно-руської, грецької й латинської.

Проте Острозька академія істотно відрізнялася від західноєвропейських. У

ній чи не найбільше уваги приділялося греко-візантійській і, власне,

національній традиції та старослов’янській мові. За її взірцем у 1687 р.

в Москві було засновано першу в Росії Слов’яно-греко-український

громадський діяч і письменник0полеміст Герасим Смотрицький.

Навколо Острозької академії згуртувалися кращі сили України,

інтелектуали, її провідні наукові сили, Шуро повели вперед українське

шкільництво, педагогіку, рідну мову, літературу, мистецтво, науку,

культуру, книгодрукування. Професорсько-викладацьку й наукову роботу тут

вели українці: ієромонах з Острога Купріян, який здобув освіту в Палдуї

та Венеції, педагоги письменники Йов Княгиницький (друг Івана

Вишенського) Василь Суразький, Клірик Острозький, Дем’ян Наливайко (брат

Северина Наливайка). Працювали у ній і зарубіжні вчені світового рівня –

Кирило Лука ріс, Діонісій Палеолог, Ян Лотос та ін. Це був солідний

загін вчених, який, як уже зазначалося вище, підняв Острозьку школу до

рівня академії і розгорнув широку письменницьку та наукову діяльність.

Острозька академія користувалася великою популярністю серед українського

народу й набула широкого світового визначення. У ній училися не тільки

шляхетські діти, а й селянські. Про педагогічні успіхи академії свідчать

імена її славетних вихованців, таких як гетьман Петро

Конашевич-Сагайдачний, учений та письменник Мелетій Смотрицький,

українські культурно-освітні діячі Іван Борецький та Дмитро Самозванець.

Острозька академія і заснована при ній у 1581 р. друкарня згуртувала

потужні науково-літературні сили, репрезентувала високий науковий злет

української педагогічної науки. Академічна друкарня випустила понад 30. книг. Запрошений сюди князем К.Острозьким український першодрукар Іван Федоров надрукував першу в світовому друкарстві повну

церквонослов’янську Біблію обсягом 1252 сторінки. Підготовка її до друку

тривала 10 років. Над перекладом з єврейської та старогрецької мов

наполегливо працювали 72 перекладачі. Та все ж Острозька академія відіграла видатну роль у поширенні освіти

серед українського народу, в розвитку педагогічної думки й організації

національної школи в Україні, а також мала великий вплив на організацію

й розгортання навчально-виховної роботи братських шкіл, активізацію

діяльності шкіл дяківських, церковних, монастирських, народних мистецтв,

ремесел і промислів.