Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Довідникові матеріали та формули до теми
Таблиця 1. Необхідне число замірів при хронометражі
Примітка: допустима точність хронометражних спостережень залежить від типу виробництва і встановлюється у таких обмеженнях: масове виробництво (3− 5%), багатосерійне – (5− 8%); серійне – (8− 10%), дрібносерійне і одиничне – (10− 20%). Таблиця 2. Нормативний коефіцієнт стійкості хронорядів В залежності від серійності виробництва
Примітка: Фактичний коефіцієнт стійкості (Ку) визначається за кожним хронорядом як відношення MAX (tтax) тривалості елемента операції до MIN (tmin) (за даними спостереженнями):
Якщо Ку(ф) більше нормативного, то хроноряд очищається від екстремальних значень або спостереження повторюється знову. 1. Запис часу у хронометражі і обробка спостереження Таблиця. Лист спостереження хронометражу при фрезуванні площини деталі «Корпус», фрезувальником 2-розряду, одиничне виробництво, необхідна точність 95%, год. (хв. - с)
* Фіксажні точки: (1) – дотик руки до заготовки; (2) – дотик до вимикача; (3) – поява стружки; (4) – кінець сходу стружки; (5) – кінець руху фрези; (6) – дотик деталі до тари.
Тривалість елементів операції визначається як різниця між кінцевим і початковим значенням поточного часу: у першому спостереженні відлік ведеться з нуля (початок спостереження), тривалість першого елемента складає 44 с. (44-0); другого – 8 с. (52-44); третього елемента складає 1 хв. 25 с. ((2-17) – (0-52)); четвертого – 11с. ((2-28) – (2-17)); п’ятого 38 с. ((3-6) – (2-28)) і шостого 6 с. ((3-12) – (3-06)). Для контролю необхідно скласти усі отримані тривалості елементів операції. В результаті отримуємо значення поточного часу в кінці останнього елемента (даний приклад 44+8+85+11+38+6=192 с. або (3-12)). Тривалість першого елемента другого спостереження визначається як різниця між кінцевим часом першого елемента і кінцевим часом останнього елемента першого спостереження. У прикладі це 45 с. ((3-57) – (3-12)). Таким чином продовжуємо розрахунки тривалості усіх наступних елементів. У результаті цих розрахунків отримуємо хронометражні ряди, які заносяться до таблиці 4. Для подальших розрахунків тривалість елементів операції приводиться до одної величини часу, хвилини чи секунди, в залежності від того, яка тривалість частіше зустрічається. Помилкові заміри виключаються.
Таблиця 4. Тривалість елементів операції (с)
Далі визначаються фактичні коефіцієнти стійкості хронорядів як відношення MAX значення до MIN таблиця 4. Ці коефіцієнти порівнюються з нормативними, взятими з таблиці 2.5 з врахуванням серійності виробництва і виду роботи.
Таблиця 5. Аналіз стійкості хронометражних рядів
У випадку, якщо фактичний коефіцієнт стійкості буде більшим від нормативного, не враховується одне з екстремальних (МАХ) значень. Потім знову визначається фактичний коефіцієнт стійкості. Після третього коригування, якщо не буде виконуватися вимога Кс(ф) Кс(н) , елемент операції, за яким отримали нестійкий хроноряд, необхідно простежити знову, використовуючи вибірковий хронометраж. Далі величина оперативного часу в цілому за операцією або за окремими її елементами розраховується як середня арифметична з числа замірів, що враховуються. Так за елементами середній час складає:
Загальна сума часу за всіма елементами складає оперативний час.
2. Фотографія робочого часу: проведення, обробка, аналіз, пропозиції Таблиця 6. Затрати робочого часу
Таблиця 7. Необхідне число моментів при проведені фотографії робочого часу методом миттєвих спостережень
Умовне позначення, прийняте у формулах і прикладах: Тзм – тривалість зміни (змінний час); Квик – коефіцієнт використання змінного часу; Квтр – коефіцієнт втрати робочого часу; Кпоп – коефіцієнт простоїв з організаційних причин; Квпд – коефіцієнт втрати, пов’язаний з порушенням трудової дисципліни; Кр.втр – коефіцієнт регламентованих втрат, пов’язаних з особливостями технології; Ппп – процент можливого підвищення продуктивності праці при запобіганні втрат робочого часу; ВІДПн – нормативний час на відпочинок і особисті потреби; ВІДПф – фактичний час на відпочинок і особисті потреби; ОПн – нормативний оперативний час; ОПф – фактичний оперативний час; Нвідп – норматив часу на відпочинок і особисті потреби; Нобсл – норматив часу на обслуговування (у процентах до оперативного часу). Приклад. Обробити лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу, зробити звіт однойменних затрат часу, фактичний баланс робочого часу, визначити коефіцієнти використання робочого часу, можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат часу, розробити конкретні заходи, направлені на ліквідацію втрат часу, і економічно їх обґрунтувати.
Таблиця 8. Лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу
Продовження табл. 8
|