Тема 12. “Оплата праці та її організація в умовах трансформації соціально-трудових відносин” – 2 години.

Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної пла­ти – відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: відрядна – кількості виробленої продукції; почасова – кількості відпрацьованого часу. Щоб підвищити стимулюючу роль форм оплати праці, ви­користовують їх різновиди – системи заробітної плати. Різни­ця між ними полягає в способах обчислення заробітку і в рів­нях залежності від кількісних і якісних результатів праці не тільки самого працівника, а й організації (фірми) в цілому (або її структурних підрозділів). Серед багатьох систем заробітної плати можна виділити традиційні:

· залежно від показників оцінки трудового внеску працівників системи можуть бути прості або преміальні;

· за характером впливу на результат праці системи поділяються на прямі і непрямі (опосередковані);

· залежно від оцінки результатів праці розрізняють системи оплати праці колективні, що ґрунтуються на оцінці колективної праці, та індивідуальні, які ґрунтуються на оцінці результатів праці кожного окремого пра­цівника.

Від прийнятої моделі ЗП та способів її об­числення залежить виконання заробітною платою основних її функцій. Використання відрядної і почасової оплати праці має відпові­дати таким вимогам: найповніше враховувати результати праці; створювати передумови для зростання ефективності та якості праці; сприяти підвищенню матеріальної заінтересова­ності працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці та якості продукції.

Сутність відрядної форми заробітної пла­ти полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на ос­нові попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.

Системами відрядної форми ОП є: пряма відрядна; від­рядно-преміальна; відрядно-прогресивна; непряма-відрядна; акордна; колективна (бригадна) відрядна. Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і та­рифна ставка.

Системами почасової форми оплати праці є: пряма почасова, почасова-преміальна, колективна (бригадна) почасова.

На підприємствах застосовуються різні доплати й надбавки, які є змінною частиною тарифної системи і залежать від вироб­ничих умов. Згідно із Законом України «Про оплату праці» умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гаран­тій, передбачених законодавством, генеральними та галузевими (регіональними) угодами.

Застосування доплат і надбавок та їх розміри обмежуються економічною та соціальною доцільністю і фінансовими можливостями підприємства.

Відрядна пряма заробітна плата (ЗП_від-пр):

(1)

де Р_відр – індивідуальна відрядна розцінка, грн. (ф. 2); N_{виг.факт} – кількість виробів, виготовлених робітником або бригадою за розрахунковий період, одиниць.

Відрядна пряма розцінка (Р_відр):

(2)

де С_год − годинна тарифна ставка, грн.; Н_вир. − планова норма виробітку, натуральна одиниця; t_{шт (або tшт-к)} − норма штучного (штучно-калькуляційного) часу, нормо-год.

Відрядна непряма заробітна плата (ЗП _{від-нпр}):

(3)

де Р_відр.н – непряма відрядна розцінка за одиницю роботи, грн.

(4)

де – годинна тарифна ставка, яка відповідає розряду обслуговуючого і допоміжного робітника, грн.; Н_вир.с.г − середня годинна норма виробітку основних (обслуговуваних) робітників, шт.; Т_зм − тривалість зміни; Н_вир − денна норма виробітку основних (обслуговуваних) робітників; Н_обсл − норма обслуговування.

Відрядна преміальна заробітна плата (ЗП_{від-прем}):

(5)

де Д – преміальний процент доплат до відрядного заробітку.

де К_прем – встановлений процент преміальної доплати за кожний процент перевиконання (К_перев) бази преміювання (встановленого рівня виконання плану).

Відрядна прогресивна оплата праці (ЗП_{від-прог}):

де N_виг.пл і N_{виг.факт} – кількість виробів планова і фактична, яку робітник повинен виготовити і виготовив за відповідний період, шт.; Р_{відр.пр} – прогресивна розцінка.

де К_прог – прогресивний коефіцієнт збільшення індивідуальної відрядної розцінки.

Колективний заробіток підлягає розподіленню, яке проводиться з урахуванням відпрацьованого часу, присвоєного розряду і особистої трудової участі (КТУ) кожного робітника. Співвідношення має вигляд:

де ЗП₁, ЗП₂, ЗП_і - відрядна заробітна плата відповідних робітників, грн.; К_тар1, К_тар2, К_тарі – тарифні коефіцієнти, відповідні розрядам робітників; Т_час1, Т_час2, Т_часі – кількість годин, відпрацьованих кожним робітником за табелем обліку.

Розцінка бригадна (Р_сд.бр) визначається:

(10)

де – сума годинних тарифних ставок усіх членів бригади, грн.

Заробітна плата відрядна бригади (ЗП_{відр-пр.бр}):

(11)

Питома вага тарифу (d_тар):

(12)

де ЗП_{від(пог).тар} − заробітна платавідрядна (погодинна) тарифна, грн.; − місячна заробітна плата робітника, грн.

(13)

де С_год.і − годинна тарифна оплата робітника, грн.; − кількість годин відпрацьованих за табельним обліком.

При погодинній формі оплати праці заробітну плату робітника визначають шляхом множення тарифної ставки на фактично відпрацьований час. Премії за кількісні, якісні та інші показники нараховуються до основного погодинного заробітку з урахуванням доплат. При погодинній формі оплати праці оплата проводиться за розрядом робітника. При виконанні роботи з меншою, ніж передбачено нормативами, чисельністю робітників, за сумісництво або виконання певних функцій проводиться доплата у встановленому порядку.

Погодинна пряма заробітна плата (ЗП_пог.пр) робітника або бригади:

(14)

де Т_год – відпрацьована кількість годин за табельним обліком, год.

Погодинна преміальна заробітна плата (ЗП_{пог.прем}) робітника або бригади:

(15)

де Д – преміальний процент доплат до погодинного заробітку.

На даний час в Україні набуває розвитку безтарифна система оплати праці. Тобто, це така форма розрахунку заробітної плати, яка ґрунтується на затвердженій базі розподілу (коефіцієнтів трудового внеску, коефіцієнтів підприємницького ризику тощо).