Роль вітру в грунтоутворенні

Крім сонячної радіації і атмосферних опадів на
грунтоутворення впливає також вітер. Він переносить мінеральні
і органічні частки з однієї території на іншу, перерозподіляє опа-
ди, посилює випаровування і таким чином бере участь у форму-
ванні механічного, хімічного складу і водного режиму грунту.

Всі процеси руйнування, перенесення і відкладання механіч-
них часток порід і грунтів, які відбуваються під впливом вітру,
називають еоловими. Виділяють еолову дефляцію, еолову корозію
і еолову акумуляцію.

В умовах сухого клімату, при відсутності рослинного покриву
дрібні частки грунту захоплюються повітряним потоком, підніма-
ються на значну висоту, переносяться на значну відстань і ви-
падають при послабленні сили вітру або з атмосферними опада-
ми. Так само переносяться легкорозчинні солі з поверхні морів і
океанів під час штормів. В період діяльності вулканів повітряні
маси насичуються аерозолями і аеросуспензіями, які переносяться
вітром на значні відстані. Аналогічні явища відбуваються навколо
відкритих кар’єрів і промислових підприємств, які викидають в
атмосферу велику кількість відпрацьованих речовин.

Інтенсивність видування грунту визначається багатьма факто-
рами: швидкістю вітру, наявністю рослинного покриву, механіч-
ним і структурним складом грунту, рельєфом тощо. При сильній
дефляції виникають пилові бурі.

В результаті дефляції видувається верхній родючий шар, зни-
жується родючість грунту. В місцях акумуляції принесених віт-
ром речовин (балки, яри, лісосмуги, населені пункти, сільсько-
господарські угіддя) гинуть багаторічні насадження і посіви, за-
носяться родючі землі, зрошувальні канали, дороги тощо.

Отже, еолові процеси причиняють значну шкоду сільському,
водному і іншим галузям народного господарства. Як дефляція,
так і акумуляція різко порушують нормальний перебіг процесів
грунтоутворення.

Розділ 4

РОЛЬ РЕЛЬЄФУ В ГРУНТОУТВОРЕННІ
І ГЕОГРАФІЇ ГРУНТІВ

Рельєф — своєрідний фактор грунтоутворення. Йо-
го значення у формуванні і географічному поширенні грунтів ве-
лике і різноманітне. Він виступає як головний фактор перерозподі-
лу сонячної радіації і опадів. Залежно від експозиції і крутизни
схилів впливає на водний, тепловий, поживний і сольовий режими
грунту, визначає структуру грунтового покриву і є основою грунто-
вої картографії.

В практиці польових грунтових досліджень прийнято користува-
тись такою систематикою типів рельєфу: а) макрорельєф, б) мезо-
рельєф, в) мікрорельєф, г) нанорельєф. Кожний з цих типів ре-
льєфу відіграє певну роль в грунтоутворенні і географії грунтів, у
формуванні структури грунтового покриву.