Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь

Грунти напівпустинь і пустинь в субтропічному
поясі займають найбільшу територію (890 млн га). На континен-
тах земної кулі виділяють п’ять грунтово-біокліматичних областей
пустинних субтропічних грунтів:

1. Північно-Американська область в районі Каліфорнії.

2. Афро-Азіатська область займає великі території на півночі
Африки (Сахара), північ Аравійського півострова і пустині Пе-
редньої Азії.

3. Південно-Американська область простягається вузькою сму-
гою на західному узбережжі материка на південь від південного
тропіка.

4. Південно-Африканська область займає порівняно невелику
територію на півдні континенту (пустиня Калахарі).

5. Австралійська область займає.центральну частину півдня
континенту.

На території субтропічних напівпустинь і пустинь виділяють
дві грунтові зони: зона слабкорозвинених і примітивних грунтів
пустинь (займає близько 75% площі) і зона сіроземів (близько
25%). Загальна площа сіроземів на рівнинних територіях стано-
вить близько 180 млн га.

Сіроземи сформувалися в умовах сухого субтропічного кліма-
ту. Середня температура найтеплішого місяця становить 26—
30°С, найхолоднішого — від +2 до –5°С. Сума температур
> 10°С дорівнює 3400—5800°С. Протягом року в різних районах
випадає від 300 до 400 мм опадів, інтенсивне випаровування зу-
мовлює низький коефіцієнт зволоження (0, 12—0, 33). Основна кі-
лькість опадів випадає взимку і навесні.

Грунтоутворюючими породами в Середній Азії, Північній Аме-
риці і Сахарі є леси і лесовидні суглинки.

Рослинність представлена ефемерами і ефемероїдами. Навесні
вони буйно розквітають, а до початку літа відмирають і висиха-
ють. Серед ефемерів домінують дернинні злаки і полини. Трапля-
ються невисокі дерева і чагарники. Загальна біомаса становить
120—150 ц/га. Відмерлі рештки інтенсивно розкладають мікроор-
ганізми.

У грунті живе багато представників тваринного світу. Майже
весь профіль переритий і розпушений тваринами.

У профілі цілинних сіроземів виділяють такі горизонти (див,
рис. 27, 4):

Горизонт А — гумусний, сірий або ясно-сірий, дрібногрудочку-
ватий, потужність 12—17 см.

Горизонт АВ — перехідний, сіро-палевий, дірчастий (ходи і
камери тварин), структура грудкувата неміцна, з карбонатними
новоутвореннями, потужність 15—26 см.

Горизонт Вса — карбонатний, бурувато-палевий, ущільнений,
з ходами тварин і великою кількістю карбонатних новоутворень,
потужність 60—100 см.

Горизонт С — грунтоутворююча порода палевого забарвлення.
З глибини 1, 5—2 м — гіпсові новоутворення.

Сіроземи — карбонатні грунти. Карбонати є у всіх горизонтах.
Вміст гумусу у верхньому горизонті коливається від 1 до 3%.
Ємкість вбирання невисока — 12—16 мг-єкв на 100 г грунту. Гу-
мусний горизонт сіроземів добре оструктурений і має добрі вод-
но-фізичні властивості.

Сіроземи — зона зрошуваного землеробства. Завдяки своєрід-
ній оструктуреності (наявність великої кількості мікроагрегатів),
великій пористості, природному дренажу, глибокому заляганню
грунтових вод ці грунти сприятливі для зрошення. На зрошува-
них сіроземах виникли і розвивались стародавні цивілізації Се-
редньої Азії і Близького Сходу.

На цих землях вирощують бавовник, виноград, зернові, кормо-
ві, баштанні, плодові і овочеві культури. Крім зрошення сіроземи
потребують удобрення, гіпсування, запобігання вторинному засо-
ленню і вітровій ерозії.

У зоні сіроземів поширені також лучно-сіроземні грунти і та-
кири, які також використовують у землеробстві.

Велику площу (близько 440 млн га) в сухих субтропіках зай-
мають кам’янисті і кам’янисто-глинисті пустині, на яких форму-
ються примітивні грунти. Близько 180 млн га в субтропіках зай-
мають піщані пустині без грунтового покриву. Значні площі зай-
мають солончаки, які сформувались на ділянках з близьким заля-
ганням грунтових вод.

Важливу роль в житті населення цього регіону відіграли алю-
віальні грунти і грунти оазисів — стародавні райони землеробст-
ва (долини річок і прилеглих територій Тигру, Євфрату, Нілу,
Інду).

Розділ 18

ГРУНТИ ТРОПІЧНОГО ПОЯСУ

Серед грунтово-біокліматичних поясів тропічний
пояс займає найбільшу територію земної кулі. Його площа ста-
новить 5, 6 млрд га, або близько 42% поверхні суші. Природні
умови в різних регіонах цього поясу дуже різноманітні. Це зумов-
лено різним ступенем зволоження окремих територій. У зв’язку з
цим у межах цього поясу виділено три групи грунтово-біокліма-
тичних областей:

1. Тропічні вологі і сезонно-вологі лісові області (Американсь-
ка, Африканська і Австрало-Азіатська).

2. Тропічні саванні і ксерофітно-лісові області (Центральне
Американська, Південно-Американська, Афро-Азіатська і Австра-
лійська).

3. Тропічні напівпустинні і пустинні області (Південно-Амери-
канська, Афро-Азіатська, Південно-Африканська і Австралій-
ська).