Подрібнення зерна.

Суміш продуктів, одержуваних після подрібнення у вальцьових верстатах, складається з часток різної форми і розмірів. Поряд з великими, середніми і дрібними частками в суміші містять і готовий продукт – борошно. Перед тим як далі перемолоти цю суміш, з неї необхідно виділити борошно, а іншу частину розділити на фракції за велечиною.

Поділ суміші (сортування) здрібнених часток на фракції можна здійснити такими способами:

· механічним способом (на ситах);

· аеромеханічним способом (на пневмосепараторах);

· пневмоситовим способом (у пневмоситових класифікаторах).

Процес поділу вихідної суміші на ситах на складові більш однорідної фракції називається просіванням. Виробничі потужності борошномельного підприємства визначаються по продуктивності машин, що просівають, після яких одержують готову продукцію – борошно.

На сучасних борошномельних заводах для сортування продуктів роздрібнювання (просівання) зерна використовують розсіви. Основна частина розсіву – ситові корпуси, що складаються з покладених одна на одну дерев'яних рам з натягнутими горизонтальними ситами.

Ситові корпуси роблять круговий поступальний рух у горизонтальній площині. Продукти роздрібнювання, переміщаючись по ситах розсіву, переходять зверху вниз з рами на раму і поступово просіваються, розділяючи на кілька фракцій, що відрізняються крупністю часток. Ефект роботи всіх технологічних машин борошномельного заводу більш залежать від того, наскільки усі фракції виявляються однорідними по крупності часток. Розсіви застосовують і на круп'яних заводах для сортування зерна, продуктів шолушіння і крупи. Для сортування продуктів, одержуваних на останніх етапах здрібнювання зерна, використовують відцентрові бурати і барабанні (циліндричні) розсіви.

5.3.1 Класифікація розсівів.

За принципом зрівноважування поступово рухаючихся мас і по способу підвіски балансирів розсіви підрозділяються на:

· кривошипні (рис. 5.10, а), у яких вал балансирів обертається в нерухомих підшипниках станини;

· самобалансуючі з твердим приводним валом (рис. 5.10, б), у них вал балансирів жорстко з'єднаний з веретеном, підвішеним за допомогою сферичного і упорного підшипників до перекриття;

· самобалансуючи з інерційним приводом (рис 5.10, в), у яких вал балансирів спирається на підшипник у головній рамі.

Рис. 5.10 – Схеми приводів розсівів: а – кривошипного; б – самобалансуючого з твердим приводним валом; в - самобалансуючого з інерційним приводом.

5.3.2 Ситові корпуси.

Ситовий корпус являє собою пакет з покладених одна на одну ситових рам, стягнутих шістьма вертикальними стяжками, що проходять в отвори поперечних швелерів, закріплених на верхній і нижній рамах. Ситовий корпус за допомогою вертикальних подовжніх планок у всіх рамах розділений на рівні частини, у кожній з яких сортуються продукти. У розсіві з двома корпусами можна сортувати чотири різні суміші, тому його називають чотирьохприйомним. Усі рами, крім верхньої і нижньої, по своєму призначенню і конструкцій підрозділяються на три види: рами із прохідним дном, з розподільним та з розподільним і суцільним збірним (транспортуючим) дном.

Рама з прохідним дном (рис. 5.11, а) розділена поздовжньою перегородкою 1 на дві частини. Для створення прийомного і випускного каналів установлені поперечні бруски 2 і 3. Поздовжні перегородки 4 утворюють канал 5. Сито прибивають до рами з нижньої сторони. До поздовжніх сторін ситової рами і поздовжніх перегородок кріплять гонки 6. Над ситом до стінок рами і брускам монтують дно 7 з тонкої листової сталі. По всій довжині дна роблять вирізи, що збігаються з каналом 5. У даному випадку дно є прохідним, тому що продукт, що потрапив на нього із сита, розташованого вище, проходить через канали, не потрапляючи на сито розглянутої рами.

На верхній площині дна укріплені сталеві направляючі 8 для щіток. Рухаючись щітки очищають сито, розташоване вище рами. Напрямляючі повинні бути однакової висоти і ширини, без виступаючих частин і шорсткостей і жорстко скріплені за допомогою проміжних опор із дном ситової рами. Ці опори виготовляють з листової сталі, їх пропускають крізь днища і припаюють по обидва боки.

Продукт надходить на сито через канал 9. Частина його, що йде сходом, віддаляється через канал 10. Щоб усунути можливість потрапляння продукту з дна каналу 7 у канал 10, у каналі 5 передбачені лотки 11. Якщо необхідно зробити в рамі канали для пропуску окремих фракцій продукту із сит, розташованих вище, то замість бруска 3 установлюють по висоті рами поперечну перегородку, що утворить одну зі стінок каналу 9.

Рама з розподільним дном показана на рисунку 5.11, б (позиції залишені ті ж, що і на рисунку 5.11, а). З кожної сторони у дні зроблені по два виріза 12, у результаті чого продукт надходить на сито даної рами. Дно рами розподіляє продукт по всій площі сита. Для додання дну твердості і підтримки сталевих направляючих окремі його частини з'єднані поперечними планками 13. Продукти з розташованих вище рам проходять через канали 14. У залежності від місця перебування ситових рам по висоті корпуса в них передбачають деяке число поперечних каналів для пропуску окремих фракцій, отриманих з верхніх ситових рам.

Рис. 5.11 – Схема рам розсіву: а – рама з прохідним дном; б – рама з розподільним дном; 1, 4 – повздовжні перегородки; 2, 3 – поперечні бруски; 5, 9, 10, 14 – канали; 6 – гонки; 7 – дно; 8 – направляючі для щіток; 11 – лоток; 12 – вирізи; 13 – планки.

Рама з розподільним і суцільним збірним дном зображена на рисунку 5.12. Для точної установки рам одна на одну, при зборці ситового корпуса, у кутах кожної з них укріплені дерев'яні косинці, що виступають над верхньою площиною її стінок.

Рис. 5.12 – Рама з розподільним і суцільним збірним дном: а – пристрій; б – рама з прохідним дном; в – рама з розподільним дном; г – рама із суцільним збірним дном; 1 – розподільне дно; 2 – суцільне дно; 3 – сито.