Малюнок пером.

Для малюнка пером потрібні туш чи чорнило. Найчастіше перо буває стальним. Головна якість пера, яка вимагається для роботи – його гнучкість і пружність. Перо повинно легко йти по паперу, давати тонкий і потовщений слід, отже, у міру прогинатися.

Спеціальних пер для роботи художника не випускають. У продажу є шкільні, креслярські й плакатні пера. Нас цікавить тільки перо, як найдоступніше. Ще для малювання художники часто використовують гусячі (або інших птахів) пера. Коли ще не було стальних пер, художники вживали лише гусячі пера. Вони досить цупкі, легко роблять потовщення, а також тонкі штрихи. Для малювання беруть великі гусячі пера з крил, знімають пір’я, а кінець зрізають гострим ножем на зразок стального пера. Кінчик прирізують і розрізають по вертикалі на дві частини (на 1-3 мм), щоб він лише прогинався і туш спливала рівномірно.

Пером можна малювати на будь-якому папері але для гарного малюнка найкраще використовувати гладкий папір, так званий бристаль. Інші сорти паперу мають більш або менш зернисту поверхню і це заважає в роботі. На зернистому папері лінія може вийти нерівною, перо не ковзає гладко і легко по поверхні, з’являються подряпини, нерівності. Для малюнка пером використовують як білий, так і тонований папір. Найчастіше для роботи пером вживають туш, але штрихові малюнки можна виконувати чорним або темно-синім чорнилом. Туш і чорнило мають легко сходити з пера. Якщо на кінчику утворюються згустки засохлої туші, то їх потрібно знищувати клаптиком тканини. Ще краще кінчик пера вколоти у картоплину. Тоді туш вільно сходить з пера.

Виконуючи малюнок пером, необхідно враховувати його розмір. Для малюнка більших розмірів краще підійде перо, яке може дати товстий штрих, а для паперу малого розміру добирати перо, що дає тоненькі штрихи. Художники часто працюють двома - трьома перами різної товщини.

Найчастіше малюнок пером виконують для газетних і книжкових ілюстрацій, але він може бути і самостійним художнім твором. Усі визначні художники світу надавали великого значення перовим малюнкам, вони пером виконували ескізи і начерки для майбутніх композицій, малюнки з натури, підготовчі роботи для гравюр. Малюнки пером залишили Леонардо да Вінчі, Рембрандт, Дюрер, Шевченко, Рєпін, і багато інших. Малюнок пером можна виконувати після попереднього начерку олівцем або відразу малювати пером. Тоді треба добре продумати композицію, бо жодний зайвий чи неправильний штрих не можна виправити. Роботу починають або з найлегших, найсвітліших місць, або навпаки, з темних плям для яких штрихи треба згущувати чи накладати другий раз у тому самому чи протилежному напрямку. Не можна припускати, щоб штрихи зливались у плями і псували папір. Перед роботою треба обрати тему, обдумати композицію, розмір малюнка, матеріал.

Не треба забувати про напрям штрихів на зображенні, щоб він був контрастним, розмістити темні й світлі місця, або вони чергувались і служили виявленню головного. Штрихи повинні підкреслювати форму предмета.