Фактологічний аналіз матеріалу

Факти є матеріальною основою для утворення теми, розробка якої власне пов'язана з вибором фак­тів, утворення фактологічної системи твору, розташу­вання фактів (розробкою композиції).

Факт - відображені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різного предмет­ного змісту.

Факти першого рівня ілюструють ознаки, які ста­новлять основу поняття теми. Кожне поняття-ознака може мати свої ознаки, які забезпечуються фактами другого рівня і т. д.

Кожен факт має якісну характеристику (прав­дивість, типовість, соціально-політичну значимість, ідейність, точність, доречність). Важливий також об­сяг фактажу - кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.

За функціями факти поділяються на:

• вхідні, які полягають в основі теми;

• деталізуючі (ілюстративні і аргументативні), які уточнюють зміст;

• вихідні, які є результатом авторських мірку­вань;

•посилкові, на які автор посилається в приміт­ках.

Логіка тематичного відбору фактів залежить від редакторського завдання, поставленого перед авто­ром, та комунікативного завдання - комунікативної мети, залежної від соціальної ситуації, тобто місця і часу написання та поширення твору, потенційної аудиторії.

Основою фактологічної структури (елементом якої є факт) твору є логіко-поняттєві й асоціативні зв'язки між фактами. Фактологічна структура - відносна річ, оскільки те, що для автора — факт, для читача — не завжди. Членування змісту на факти залежить від об'єктивних факторів (архітектонічні елементи, мовні за­соби тощо), і суб'єктивних: читач вважає фактом щось цікаве для нього, хоча в тексті це не виділено як факт.

Критеріями виділення структури є тематична однорідність фактологічного членування змісту, тобто виділення фактів, які стосуються теми, та логічно-категоріальна однорідність членування у межах за­даної теми, яка передбачає те, що факти мають бути одного рівня узагальнення.

Методи фактологічного членування — визначення теми-поняття і його компонентів, поділ змісту згідно з визначеними рівнями системи компонентів;

• метод системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів - об'єднання виділених фактів на основі теми-поняття. (Вимоги: достатня для роз­криття теми кількість фактів, інтенціональна зумовле­ність тематичної системи фактів);

• метод зіставлення фактів — поєднання фактів між собою поза контекстом твору;

• метод тлумачення термінів — для оцінки достовірності і точності фактів шляхом включення їх у при­родну систему фактів;

• метод ранжирування фактів - редактор роз­ташовує факти у різному порядку, щоб зафіксувати можливе порушення логіки фактів;

• метод експлікації логічних зв'язків - простежен­ня і пояснення логічних зв'язків між поняттями;

• метод підрахунків, тобто перевірка цифрових даних;

• метод індукції змісту (утворення висновків на основі певних фактів-аргументів) і дедукції (розгортання змісту положень, тез, висновків);

• метод семантичного аналізу мовних одиниць різних рівнів, які є носіями логічних зв'язків у творі.