Поняття як форма абстрактного мислення

Поняття — форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. По­няття відрізняється від уявлення тим, що відобра­жає множину предметів, тоді як уявлення — лише один предмет. Часто поняття називають абстрак­тними, а уявлення конкретними. Зміст уявлень має індивідуальний, суб'єктивний відтінок, а з понять вилучається усе суб'єктивне.

Матеріальною оболонкою поняття є слово (наприклад, " спека"), словосполучення (наприклад, " літня спека") або називне речення (наприклад, " Літня спека.").

Найбільш важливими операціями над поняття­ми є поділ понять та визначення понять,

Поділ поняття — логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів. Поділ по­нять є необхідною умовою пізнання, завдяки йому впорядковується понятійний апарат науки, а від­повідно осягається й об'єктивна упорядкованість предметного світу. Жодна наука не може обійтися без поділу. Причому деякі поділи становлять на­укові відкриття (наприклад, періодична таблиця Менделєєва).

Визначення — логічна операція, за допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться, або з'ясову­ється значення певного терміну. Визначення дає можливість відрізняти мислимі в понятті предмети || і v їх інших. Сукупність визначень складає термі­ни понятійний апарат будь-якої науки. Без визначення неможливе спілкування людей. Визначенню понять присвячені численні наукові дослідження in цілий розділ літератури — довідкова (будь-який словник або енциклопедія — це збірка визначень). Визначення понять мають велику роль у навчальному процесі. Викладачі усіх дисциплін постійно перевіряють наявність понятійних знань, звертаючись до учнів із запитаннями: " Що таке (наприклад) дидактика? " або " Що називається (скажімо) Гіперболою? "

Назва тексту має безпосереднє відношення до логічних операцій обмеження та узагальнення.

Обмеження — логічна операція над понять, завдяки якій відбувається перехід від поняття з широким обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) шляхом додавання ознак, тобто обмеження є переходом від роду до виду.

Наприклад, обмеженням поняття " журнал" є поняття " жіночий журнал" (додаємо ознаку " жіночий").

Межею обмеження є одиничне поняття. Для нашого зразка це, наприклад, — " журнал " Наталі" № 3 за 2 002 рік, придбаний мною".

Узагальнення — логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом вилучення видових ознак.

Наприклад, узагальненням поняття " журнал", поняття " періодичне видання". Межею узагальнен­ня є гранично широкі поняття, які називають категоріями.

Назва тексту часто утворюється завдяки операціям обмеження та узагальнення змісту тексту. Наприклад, узагальнюючою є назва навчального посібника " Логіка", оскільки поняття " логіка" і родовим до усіх тем книги. А назва інтерв'ю з поетесою Юнною Моріц " Я не займаюсь вироблен­ням вражень" відноситься до обмежуючих назв, тому що ця думка письменниці — тільки одна з численних тем інтерв'ю.