Система юриспруденции. Развитие традиционных юридических наук. Новые сферы юриспруденции.

У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є держава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юридичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційована на цикли наук:

— теоретично-історичні (теорія держави і права, історія держави і права та ін.);

- державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);

- цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господарський процес, сімейне право та ін.);

— криміналістичні (кримінальне право, кримінальний- процес, виправно-трудове право та ін.).

Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалізують право, відносини між державами — міжнародне право (приватне і публічне), а також науки, що вивчають державу і право інших країн.

Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в цілому — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому — це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) — єдина і водночас диференційована наука.

Держава і право у своєму розвитку впливають на юридичну науку, яка постійно збагачується. З'являються нові або ускладнюються існуючі правові інститути і явища (іпотека, застава, траст, приватизація, комерціалізація тощо). Виникають нові суб'єкти права (банки, акціонерні товариства, комерційні структури тощо). Розширюються сфери цивільного обороту. Зростають права громадян. Усе це стимулює появу на дереві юридичного знання нових наукових напрямків.

У розвитку юридичного знання момент новизни тісно пов'язаний із моментом спадкоємності. Нова форма в юриспруденції змінює застарілу. Одночасно утримуються і сприймаються практично і науково значущі результати, які набувають нових властивостей на вищому витку розвитку.

Науково-технічний прогрес, спеціалізація наукового знання, зміна тих чи інших суспільних процесів покликали до життя космічне, атомне, комп 'ютерне право. Несприятливе становище з охороною довкілля змусило наукове співтовариство зайнятися розробкою екологічного (природоохоронного) права. Соціально-економічні зміни в суспільстві, пов'язані з розвитком ринкових відносин, призвели до виділення підприємницького (комерційного), податкового, банківського, біржового права.

Юриспруденция (юридическая наука) — это система знаний о государстве и праве. Юридическая наука изучает право как особую систему социальных норм, отдельные структурные подразделения права, строение, сущность и функционирование государства. Современная юриспруден­ция представляет собой разветвленную систему знаний о государстве и праве. В зависимости от предмета исследования юридические науки подразделяют на следующие группы:

1) теоретические юридические науки о государстве и праве (теория государства и права, юридическая деонтоло­гия, философия права, социология права, сравнительное правоведение);

2) историко-юридические науки о государстве и праве (зарубежная и отечественная история государства и права, история политических и правовых учений, или, иначе — ис­тория учений о государстве и праве);

3) отраслевые науки (наука конституционного права, наука административного права, наука гражданского пра­ва, наука уголовного права, группа наук процессуального права и др.);

4) межотраслевые науки (юридическая деликтология, наука жилищного права, наука банковского права, наука экологического права и др.). Эта группа включает науки, возникшие на стыке нескольких отраслей права;

5) организационные науки. Эти науки изучают органи­зацию и деятельность государственных органов (наука го-

сударственного строительства), органов местного самоуп­равления (наука муниципального права), судебных и пра­воохранительных органов (наука судебных и правоохрани­тельных органов);

6) прикладные науки (криминалистика, криминология, судебная медицина, судебная психиатрия, судебная бух­галтерия, юридическая психология, правовая статистика и др.). Эти науки изучают правовые явления не только с помощью юридических, но и с помощью специальных, неюридических методов, заимствованных из других наук (технических, медицинских, математических и т.д.);

7) международно-правовые науки (наука международ­ного публичного права, наука международного частного права).

Юридические науки, как правило, выделяют в анализе государства и права отдельные их стороны и свойства. Од­нако целостное системное исследование государственно-правовых явлений осуществляет, в первую очередь, теория государства и права.У складі правознавства історично першими виникли галузеві науки. Теоретико-історичні науки стали результатом вивчення закономірностей правової дійсності, теоретичним узагальненням державно-правових знань, здобутих протягом історії.

У наші дні використовуються результати багатовікових досягнень у царині пізнання права, закону, держави. Правознавство перебуває в стані підйому, що пов'язано з об'єктивними умовами — переходом до ринкових відносин, суверенізацією України, формуванням нового мислення, концептуальною основою якого є права людини.