Основні обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання

За результатами перевірки визначаються рівні аудіювання. У 1-2 класах учень вибрав правильні відповіді на 4 запитання – високий рівень, на 3 – достатній, на 2 – середній, на 1 – низький. У 3-4 класах відповідно на 5 запитань високий рівень, на 4 – достатній, на 3 – середній, на 2 і менше – початковий.

ІІ. Говоріння (діалогічне й монологічне мовлення)

1. Діалогічне мовлення.

Перевіряються уміння:

- складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);

- додержуватись правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі);

- вживати етикетну лексику й українські форми звертання;

- дотримуватись норм української літературної мови.

Методика перевірки.

У 1-2 класах учитель пропонує ситуативний малюнок на побутову тему або тему з шкільного життя. На ньому художник змалював обставини реальної дійсності, у зв’язку з якою учні мають будувати діалог. Учні розглядають малюнок, учитель призначає їх на ролі, ставить мовленнєве завдання залежно від змісту малюнка і діти після обдумування вступають у діалог.

У 3-4 класах для перевірки умінь діалогічного мовлення пропонується уявна ситуація, у зв’язку з якою учні мають провести діалог. Учитель призначає двох учнів на ролі й визначає мовленнєве завдання. Наприклад:

- Уяви собі, що тебе, Михайлику (Оленко і т.д.), запросив до себе в гості твій друг (подруга) …. Але ти не знаєш, де він (вона) живе – уявна ситуація мовлення. Отже, ти, …, будеш другом (подругою) і запрошуєш у гості, а ти, Михайлику (Оленко), … маєш розпитати свого друга (подругу), де він живе, як доїхати – мовленнєве завдання.

Після 1-2 хвилин обдумування учні вступають у діалог. Перевірка умінь діалогічного мовлення здійснюється у парах. У процесі перевірки береться до уваги не тільки кількість реплік, але й самостійність (без підказки вчителя чи з підказкою (допомогою) – однією чи кількома), а також інші вимоги, які ставляться до діалогічного мовлення.

Обсяги діалогів у 1 класі становлять 2-3 репліки, у 2 класі – 3-4; у 3 – 4-5 реплік, у 4 – 5-6.

2. Монологічне мовлення

У початкових класах, починаючи з 1, формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією до розповіді за опорними словами, малюнком, планом та без них з орієнтацією на слухача чи слухачів.

У середині та в кінці навчального року (у 1 класі лише в кінці) перевіряються уміння:

- дослівно переказувати текст, сприйнятий на слух (1 клас);

- переказувати стисло чи вибірково (2-4 класи) текст, сприйнятий на слух або прочитаний самостійно);

- будувати зв’язне висловлювання (розповідь чи опис) за змістом малюнка (2-4 класи).

При оцінюванні враховуються такі критерії:

- самостійність (міра допомоги) при переказуванні тексту чи при його побудові;

- рівень розкриття теми;

- змістовність, логіка викладу, стилістична вправність;

- орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення.

Методика перевірки. Перевірка сформованості діалогічного та монологічного мовлення проводиться так, щоб кожен учень протягом року мав можливість одержати одну оцінку за діалогічне й одну – за монологічне мовлення. Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначені датою, орієнтуючись на які учитель виводить підсумковий бал.

Усний переказ. Для переказування близько до тексту добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення: у 1 і 2 класах – двічі, а в 3-4 класах – один раз.