Льодове навантаження

1 Нормативне навантаження від льоду на опори мостів слід визначати на основі вихідних даних за льодовою ситуацією в районі розташування споруди для періоду з найбільшими льодовими впливами, при цьому період натурних спостережень має бути не менше п'яти років.

Межі міцності льоду необхідно визначати за дослідними даними.

За відсутністю цих даних припускається приймати:

для I району країни:

а) границя міцності льоду на роздроблення (з урахуванням місцевого зминання) R_{z1 :}

упочатковій стадії льодоходу (при першому переміщенні) – 735 кПа (75тс/м²);

при найвищому рівні льодоходу – 441 кПа (45тс/м²);

б) границя міцності льоду на згин R_m1 – 70% відповідних значень міцності льоду на роздроблення (за підпунктом „а”);

для інших районів країни – за формулами:

R_zn=K_nR_z1; (1)

R_mn=0, 7R_zn; (2)

де n – порядковий номер району країни;

К_n – кліматичний коефіцієнт для України, що дорівнює 1, 0.

Якщо льодохід починається після проходу по льоду весняних вод, на річках, що промерзають до дна, границю міцності льоду на роздроблення належить приймати за фактичними даними (з урахуванням послаблення льоду в наслідок того, що лід тане), але не менше, ніж величини прийняті для льодоходу при найвищому рівні.

2 Рівнодійну льодового навантаження необхідно прикладати в точці, що розташована нижче розрахункового рівня води на 0, 3t, де t –розрахункова товщина льоду, м, яка дорівнює 0, 8 максимальної за зимовий період товщини льоду із забезпеченістю 1 %.

3 Навантаження від крижаних полів, що рухаються, на опори мостів з вертикальною передньою гранню необхідно приймати за найменшим значенням з обумовлених за формулами:

при прорізанні опорою льоду

F₁=y₁R_znbt, кН (тс); (3)

при зупинці крижаного поля опорою

, (4)

де y₁, y₂ –коефіцієнти форми, що визначаються згідно з табл. 1;

R_zn –опір льоду роздробленню для районів будівництва, кПа (тс/м²);

b – ширина опори на рівні дії льоду, м;

t – товщина льоду, м;

n – швидкість руху крижаного поля, м/с, визначувана за даними натурних спостережень, а при їх відсутності приймається такою, що дорівнює швидкості течії;

А – площа крижаного поля, м², що встановлюється за натурними спостереженнями в місці переходу або поблизу нього.

Таблиця 1

За відсутності дослідних даних площу льодового поля припускається приймати А =1, 75 l ² , де l - величина прогону, при ухилах ділянок водної поверхні і³ 0, 007

, (5)

де R_mn - границя міцності льоду назгин у районі будівництва, кПа (тс/м²).

4 При русі крижаного поля під кутом j £ 80° до осі моста навантаження від льоду на вертикальну грань опори необхідно зменшувати шляхом множення її на sin j.

5 Тиск льоду на опору, що має в зоні дії льоду похилу поверхню, слід визначати:

а) його горизонтальну складову F_х, кН (тс), – за найменшою з величин, отриманих за формулою (3) даного додатка і за формулою

F_c=YR_mnt²tgb, (6)

б) вертикальну складову F_z, кН (тс), – за формулою

(7)

де Y – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює 0, 2 b/t, але не менше 1

b –кут нахилудо горизонту різального ребраопори;

R_mn, b, t – приймаються згідно з 1-3.

6 При складній льодовій ситуації в районі проектованого мостового переходу в необхідних випадках слід враховувати навантаження від:

– зупиненого при навалі на опору крижаного поля, коли крім бігу води відбувається вплив на поле вітру;

– тиску зажорних мас;

– примерзлого до опори (паль або пальових кущів) крижаного покриву при коливаннях рівня води;

– крижаного покриву при його температурному розширенні і наявності з одного боку опори підтримуваної майни.

Зазначені навантаження необхідно визначати згідно з СНиП 2.06.04.

7 При розташуванні в одному створі вздовж течії ріки двох опор кругового або близького до нього обрису (рис. 1) тиск від прорізування льоду при його першому зрушенні на низову (другу) за течією ріки опору допускається приймати в розмірі ǽ F1,

де ǽ – коефіцієнт зменшення тиску на низову (другу) опору, що залежить від співвідношення а₀/D (а₀ – відстань між осями опор, D – діаметр опор);

F₁ – тиск від прорізування льоду на верхову (першу) опору (п.3).

Ринуснок 1

Значення коефіцієнту ǽ слід приймати за табл.2

Таблиця 2

а0/D		1, 1	1, 2	1, 3	1, 4	1, 5	1, 6	1, 7	1, 8
	0, 200	0, 204	0, 212	0, 230	0, 280	0, 398	0, 472	0, 542	0, 608
а0/D	1, 9	2, 0	2, 1	2, 2	2, 3	2, 4	2, 5	2, 6 і більше
	0, 671	0, 730	0, 785	0, 836	0, 884	0, 928	0, 968
Примітка. Проміжні значення визначаються за інтерполяцією

Додаток Т
(обов’язковий)