Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Визначення загального розмиву в руслі
|
|
Аналітичний розв’язок рівняння балансу наносів, за яким глибина в розмитому руслі під мостом в будь-який момент часу в інтервалі між початком затоплення заплави і звільнення її від паводкової води визначається залежністю
 |
де hрп – змінна в часі природна глибина русла, яка дорівнює різниці між рівнем високої води (РВВ) і відміткою дна до розмиву;
А – коефіцієнт, що враховує фізичні властивості наносів і приймається згідно з даними таблиці 1
Таблиця 1
| Грунт | Крупність, мм | А |
| Пісок дрібний | 0, 05-0, 25 | Більше 7, 5·10-4 |
| Пісок середній | 0, 25-1, 0 | 7, 5·10-4-3·10-4 |
| Пісок крупний | 1, 0-2, 5 | 3·10-4-2, 5·10-4 |
| Гравій | 2, 5-5, 0 | 2, 5·10-4-2, 2·10-4 |
Г – інтегральна функція гідрографа руслової витрати
Г = 86400 Σ 0, 5((Qрп4)j-1 + (Qрп4)j) Δ tj,
де: (Qрп)j-1 та (Qрп)j – руслові витрати в j -1 та j моменти часу від початку затоплення заплав; Δ tj – проміжок часу між tj-1 та tj моментами, одиниця міри якого становить доба; 86400 – кількість секунд в добі. Рекомендується значення інтегральної функції гідрографа руслової витрати обчислити заздалегідь. З цією метою в залежності від форми гідрографа весь час затоплення заплав ділиться на 10 – 20 відтинків тривалістю Δ tj і для кожного моменту часу tj за наведеною формулою розраховують величину інтегральної функції гідрографа Г. Отримані дані заносяться в таблицю, за ними можна побудувати графік Г = f(t).
Qрп – природна руслова витрата, яка визначається за гідрографом руслової витрати;
Вр – ширина русла під мостом;
 |
β м – коефіцєнт стиснення потоку під мостом, який змінюється за часом
Q – загальна витрата ріки, яка визначається за гідрографом для того ж моменту часу, що й природна руслова витрата;
qзап – питома витрата заплав;
Lм – ширина отвору мосту;
 |
ℓ с – довжина зони стиснення
В0 – середня ширина розливу ріки;
ℓ мз і ℓ в з – відповідно ширина меншої і більшої заплав.
Належить враховувати, що найбільша величина загального розмиву
Δ hзаг = Zп – (РВВ – h),
де Zп – природна відмітка дна до розмиву, не збігається з піком паводка, а досягається на його спаді. Тому величину Δ hзаг належить обчислювати для декількох моментів паводка після його піку і серед них знайти максимальне значення.
Якщо проходження паводків, менших за величиною від розрахункових (найбільших), призводить до невідновлювальних деформацій в підмостовому руслі (що можливо при стисненні потоку більше ніж в 2 рази, на мостових переходах в умовах підпору, в нижніх б’єфах гребель, при деформації русел в заплавних отворах тощо), визначення загального розмиву належить виконувати, виходячи з умов проходження розрахункового (найбільшого) паводку після серії натурних спостережених паводків одного з багатоводних періодів.
При багаторічному прогнозуванні загального розмиву в аналітичну залежність для другого і наступних паводків треба підставляти замість величини hрп глибину з урахуванням залишкового розмиву від попереднього паводка, тобто величину, що дорівнює РВВ – ZJ-1, де ZJ-1 – відмітка дна русла на момент звільнення заплав від води попереднього паводка; J – порядковий номер паводка в серії. В усьому іншому методика прогнозування загального розмиву залишається без змін.
Додаток Н
(довідковий)