Збирання і зберігання врожаю

Коли збирати бульби для зимового зберігання? Щоб

бульби добре зберігалися взимку, треба правильно визначити строки їх збирання. Для тривалого зберігання бульби мають бути зрілими, з мідною непошкодженою шкіркою.. Щоб вони краще достигли на ділянках, призначених на насіння, за 12 днів до збирання, а на споживання — за 5—6 днів, скошують і виносять картоплиння. Якщо воно дуже уражене фітофторо­зом, його висушують і спалюють.

У, роки з дощовою погодою грунт дуже перезволожений і ущільнений, від чого в нього не проникає кисень, а це при­зводить до порушення обміну речовин у рослинах і удушення бульб. Такі бульби погано зберігаються, гниють. Щоб запо­бігти цьому, необхідно відвести зайву воду з ділянки, в міру підсихання грунту розпушити його, а бульби після копання кілька тижнів просушувати на повітрі під навісом. Якщо на ділянці є понижені місця («блюдця»), краще бульби з цієї площі використати в їжу в першу чергу.

Спочатку збирають дбанні сорти, потім середньостиглі і наприкінці — пізні. Кожний сорт має свій строк збирання, який залежить від тривалості його вегетаційного періоду. Отже, встановлювати конкретну дату початку збирання вро­жаю повинен сам картопляр, виходячи з конкретних умов

і наших порад.

Як зменшити травмування бульб при збиранні і переве­зенні? Дуже важливо, щоб під час збирання бульби не пошкоджувались механічно, не різались лопатою при підко­шуванні кущів, не порушувалась шкірка. Якщо нехтувати цими вимогами, значно збільшується частка втрат урожаю внаслідок передчасного проростання бульб, частина з яких згниє., _

Якщо осінь суха і грунт пересох, слід провести зволожу­вальний полив і, коли він підтряхне, розпочати копання. Це полегшує роботу, зменшує кількість порізаних і з пору­шеною шкіркою бульб.

Викопані_Лбульби треба розіслати тонким шаром на вирів­няній ділянці і підсушити. Не слід залишати їх на ніч, щоб вони не пошкодились можливими приморозками. Якщо під час копання на ділянці багато колорадського жука, краще вибрані бульби перенести для просушування під навіс або

в приміщення.

Тару під картоплю треба продезинфікувати, висушити і розставити рівномірно на ділянці. Не слід кидати бульби в ящик або кошик з великої відстані, бо від цього вони трав-

муються. їх необхідно обережно вкладати в тару. Мішки — не краща тара для збирання і перевезення картоплі, бо в них бульби травмуються. Перевозити їх слід в ящиках або

кошиках.

" Як готувати бульби до зимового зберігання? Насамперед, їх потрібно обсушити, особливо, якщо зберігатимуться в схо­вищах з природною вентиляцією. З обсохлих бульб добре обсипається прилипла земля, що запобігає ураженню їх такими інфекційними захворюваннями, як фітофтороз, мокра

гниль та ін.

Сушити врожай просто неба не радимо, бо можливі со­нячні опіки, що негативно позначається на зберіганні бульб. Краще розсипати їх під навісом або прикрити рядниною чи

мішками.

У багатьох країнах світу бульби перед закладанням на зберігання миють, підсушують і перебирають. Досліди, про­ведені у нашій країні, підтвердили, що помиті бульби збері­гаються значно краще. Але треба пам'ятати, що від тривалого вимочування бульб у воді вони задихаються і загнивають. Звичайно, картопля, вирощена, на супіщаних грунтах, не

потребує миття.

Сортують бульби на дрібні і різані, які використовують < -для годівлі худоби або на крохмаль, середні, що йдуть на насіння, і великі — для споживання.

Насінна картопля до закладання на постійне зберігання має пройти «лікувальний» період. її витримують під навісом протягом 10—12 днів у купі чи бурті, вкритому солом'яними матами або мішковиною. При температурі 12—14 °С, воло­гості повітря 85—90 % відбувається заживлення мікротравм на бульбах, проявляються хвороби, після чого їх остаточно^ перебирають і закладають у сховища на зберігання.

Добрі результати дає так зване озеленення насінних бульб при витримуванні їх деякий час на світлі. Нагромаджений у бульбах соланін підвищує'їх стійкість проти хвороб, поліп­шує збереженість.

Як підготувати приміщення для зберігання картоплі? Від­разу після звільнення від торішніх бульб сховище ретельно прибирають, вичищають підлогу, стіни, вентиляційні канали, стелажі, засіки. Обмітають стелю, стовпи і все сміття вино­сять надвір.

Брудну тару (ящики і кошики), дрібний реманент вими­вають і виносять на сонце, де вони зберігаються протягом літа. Якщо таких умов немає, всю тару слід продезинфікувати шляхом занурення на 5 хв у 2%-й розчин формаліну, а потім витримати під брезентом 24 год.

Дезинфекцію сховища можна здійснити також за допомо-

гою формаліну. На 1 м² площі витрачають 20—40 мл форма-лі ну, р озбризкуючи його ручним обприскувачем.

\ Можна, обробити сховище свіжогашеним вапном, розмі­шуючи 250 г у 1 л води. До нього додають до З % залізного купоросу або 5—10 % формаліну. Для дезинфекції хлорним вапном готують його 3—4%-й водний розчин і витрачають

1л на 80 м² площі.

По закінченню обприскування сховище щільно зачиняють

на 48шд.

ҐПроводять також дезинфекцію шляхом обкурювання га­зоподібним двоокисом сірки, для чого на 1 м³ сховища спа­люють 100 г сірки. Спочатку розпалюють дрова, а потім звер­ху насипають сірку. Заздалегідь з приміщення виносять усі

металеві предмети.

При проведенні дезинфекційних робіт слід дотримуватись правил безпеки. Після завершення обприскування примі­щення формаліном чи хлорним вапном треба його негайно залишити, щільно зачинити двері, замазати глиною всі щі­лини. Через 48 год двері відчиняють і сховище добре про­вітрюють.

Після дезинфекції підлогу посипають гашеним вапном з розрахунку 200 г/м² і хлорним — 50—70 г/м². Одночасно проводять боротьбу з гризунами хімічними засобами і кап­канами.

Забивають нори гризунів хумінню піску з потовченим

склом, цеглоїб, цементним розчином тощо.

Не слід нехтувати і таким засобом, як запуск у сховище

на деякий час котів.

Як довго зберігаються бульби? Строки зберігання кар-. топлі залежать від кількох факторів. Насамперед вони зумовлені періодом спокою бульб. Чим він коротший, тим менша тривалість зберігання. В свою чергу період спокою залежить від умов вирощування і температури зберігання. В холодне літо і при відносно низькій температурі в сховищі бульби можуть не проростати 8—9 міс, а при високих темпе­ратурах влітку і під час зберігання період спокою може три­вати лише близько трьох місяців.

Про вплив температури під час зберігання на тривалість періоду спокою у сорту Прієкульська рання свідчать досліди, проведені на Київській дослідній станції: при температурі в сховищі 2—4° період спокою тривав 205 діб, втрати бульб досягли 7 %, при 4—6° — відповідно 135 і 11, 5, при 6—

в^дО діб і 23 %.

І В Українському науково-дослідному інституті картопля­ного господарства визначили оптимальні температури збері­гання насінної картоплі:

Сорт, група сортів

Мінімальна

Оптимальна

Недопустима (вище)

Прієкульська рання, Віхола, Воротин-ська рання, Каскад поліський

Поліська рожева, Гібридна 14, Світанок ' київський

Бородянська, Чарівниця, Пірмунес, Хар­ківська рання. Незабудка, Луговська

Огоиьок, Львів'янка, Мавка, Зарево

Житомирянка, Гатчинська, Темп

Про важливість дотримання цих параметрів свідчать такі Приклади. Бульби сорту Чарівниця тривалий період збері­гали при 0 °С. Збереглись вони добре, без втрат, але, коли їх висадили в поле, вони не дали сходів. Сорт Смачна збе­рігали при температурі 6—8 °С (оптимальна 2—З °С). Че­рез 2—3 дні після розкриття кагатів бульби втратили пруж­ність, а м'якоть виявилася чорною, після садіння сходів не пяли _ -._".■ •

ПТродовольчу картоплю зберігають при температурі 3—

' 5 °С.

Отже, дотримання температури зберігання не тільки по­трібне для зменшення втрат, але і для збереження якості

• бульб, особливо насінних.

Оптимальною відносною вологістю повітр я є 90—95 %Л [ допустимою 85 %. При вологості понад 95 % і зниженні

* температури на бульбах, стелі і стінах сховища з'являється ¹ крапельна волога, що погіршує умови зберігання картоплі.

'Якщо дотримувати агротехніки вирощування, ретельно готувати бульби до зберігання, забезпечити оптимальну тем-; пературу і вологість повітря в сховищі, вони здатні збері-; гатися протягом року. І

Які бульби краще зберігаються — дрібні чи великі? До­стиглі бульби менше пошкоджуються під час їх збирання і перевезення. Внаслідок того, що великі бульби, як правило,; формуються раніше, вони встигають до збирання. повністю *- визріти, мають товсту шкірку і тому краще зберігаються. І Дрібні бульби часто бувають незрілими, шкірка злущується,; вони швидше пошкоджуються і тому гірше зберігаються. і доведено, що чим більші проміжки між бульбами у на-£ сипі, тим краще вони зберігаються. Зумовлене це тим, що Г у великих проміжках утримується більше повітря, від чого ' поліпшується газообмін бульб. Це сприяє повнішому венти-> люванню і охолодженню їх. І Відомо, що більші проміжки утворюють великі бульби,

і, навпаки, менші — дрібні. Чим дрібніші бульби, тим склад­ніше підтримувати сприятливу температуру в насипі. Отже, за цих причин краще зберігаються великі бульби.

Молоді бульби містять багато сахарів і в післязбираль­ний період відбуваються процеси перетворення їх у крохмаль з посиленням дихання, а*останнє впливає на підвищення температури у насипі. Таким чином, щоб уникнути втрат, сховище слід постійно вентилювати. У великих бульбах, більш зрілих, ці процеси відбуваються значно повільніше. V А тому вигідніше зберігати великі бульби, ніж дрібні.

Як впливають умови вирощування на зберігання кар­топлі? Зменшення втрат досягають, якщо на зберігання закладають визрілі бульби. У північних та західних областях республіки це потребує застосування ранніх строків садіння. У північних районах, де недостатньо теплих днів для Повного визрівання картоплі, її збирають при зеленому картоплинні. В інших районах збирають на початку або при повному від­миранні його. У Лісостепу ранньостиглі сорти збирають на початку чи в середині серпня, середньостиглі — на початку вересня, пізньостиглі — в кінці вересня, а іноді і навіть на початку жовтня. Не можна допустити збирання врожаю в не­году, коли починаються приморозки, бо бульби погано збе­рігатимуться.

Під картоплю, яку планують для зимового зберігання, не слід вносити повну дозу азотних добрив, а давати півдози у формі кальцієвої селітри. З калійних добрив негативно впливає на зберігання бульб хлористий калій та інші форми, які містять хлор. Цозитивно діють калімагнезія і сірчанокис­лий калій. Доброю лежкістю відзначаються бульби, виро­щені при внесенні гною і нітрофоски.

Незадовільно зберігаються бульби з перезволоженого грунту, бо це викликає ураження їх хворобами. Під кущем трапляються гнилі бульби. Якщо їх закласти на зберігання, то через 2—3 тижні почнеться масове гниття і картопля в схо­вищі може повністю загнити. Такі бульби після копання слід добре просушити. Закладати їх на зимове зберігання можна •не раніше, як через 2—3 тижні після збирання і використати їх на споживання першими.

Обов'язковим заходом по підготовці картоплі до зимового зберігання має бути підтримання рослини у здоровому стані, для чого можна провести хімічну боротьбу проти фітофторо­зу, видалити рослини, уражені бактеріальними хворобами.

Як впливають погодні умови під час вирощування на лежкість бульб? Відомо, один і той самий сорт в певній місцевості в різні за умовами погоди роки дає різний урожай за якістю.

На лежкість бульб впливає температура у період виро­щування і збирання врожаю. У холодну погоду бульби не визрівають, шкірка на них тоненька, легко здирається, в них високий вміст сахарів і менший крохмалю. Вони посилено дихають, тому потрібен певний післязбиральний період, щоб стабілізувалися фізіологічні процеси. Якщо цього періоду не дати, то бульби зберігаються у сховищі дуже погано.

У суху і жарку погоду молоді бульби уражуються фізіоло­гічними хворобами — на їх м'якоті з'являються коричневі плями з потемнінням судинного кільця. Втрачаючи багато вологи, вони в'януть, іноді опікаються сонцем. Такі бульби відзначаються задовільною лежкістю. Щоб запобігти цьому, викопувати бульби треба починаючи раніше звичайних стро­ків, при настанні сталої сухої погоди.

Приморозки під час збирання можуть пошкодити бульби, що негативно позначається на їх лежкості. Отже, збирання необхідно завершити до похолодання.

Не можна збирати картоплю зразу після приморозків, які знищили стебла, бо бульби розтріскуватимуться і погано зберігатимуться.

У дощову осінь, коли грунт перезволожується і ущіль­нюється, є небездека удушення бульб. У таких умовах їх слід негайно зібрати, підсушити, відсортувати і закласти на зберігання, забезпечивши ефективне їх провітрювання.

Чи можна закладати на зберігання частково пошко­джені бульби? Механічні пошкодження бувають поверхневи­ми, неглибокими і глибокими. Незалежно від ступеня по­шкодження всі вони негативно впливають на якість бульб, збільшують втрати їх при зберіганні.

Про втрати картоплі залежно від травмування бульб свідчать дані (за Жуковським Д. І), викладені нижче:

Зідрана шкірка 5, 4 21, 3

Подряпини 15, 9 60, 0

Роздавлені 19, 8 73, 6

Побиті (удари) 12, 2 76

Непошкоджені 4, 7 2

Отже, зберігати частково пошкоджені бульби можна, але втрати будуть неминуче великими. Тому їх доцільно використати восени. Якщо Гх конче потрібно зберігати, слід дотримувати мінімально допустимих низьких температур і споживати у першу чергу.