Назвіть правила ввічливості на вулиці.

Зовнішня культура працівника МНС, як і будь-якої людини, починається з поведінки на вулиці, адже тут, як і в інших громадських місцях, потрібне дотримання гарних манер.

Перед виходом на вулицю, як би ми не поспішали чи які б не були заклопотані щоденними справами, слід оглянути себе, перевірити чи чогось не забули.

Саме на вулиці необхідно частіше користуватись словами ― дякую‖, ― пробачте‖, ― дозвольте пройти‖. На перший погляд, може видатись, що це прості формальності, але вони дуже доречні, бо дають можливість уникати неприємних ситуацій, від яких залежить настрій людини і навіть її працездатність.

Слід зауважити, що вулиця і тротуар служать для усіх, тому кожен повинен поводитися так, щоб не заважати іншим. Взаємна люб’язність – головний принцип взаємин із зустрічними людьми.

Прямуючи вулицею, необхідно йти в такому ж ритмі, в якому рухається потік пішоходів, не розмахувати руками, щоб не штовхати перехожих. Ввічлива та обачна людина, дотримуючись правил, ходить правою стороною тротуару, звільняє ліву для зустрічних.

Пішоходів, котрі йдуть попереду, обходять ліворуч, а тих, хто прямує назустріч, – праворуч. Жінка може брати кавалера під руку, але не навпаки.

Жінку під лікоть завжди супроводжують з правого боку. Але коли ви у форменому одязі, то жінка йде зліва, бо правою рукою вам доведеться віддавати військове вітання.

Якщо ви прямуєте сходами вниз, чоловік йде на одну – дві сходинки попереду жінки, а якщо піднімаєтесь вгору – на одну – дві сходинки позаду, щоб бути готовими прийти їй на допомогу.

Супроводжуючи жінку, чоловік не повинен курити. Навіть просити дозволу закурити невиховано.

Тримати руки в кишенях на вулиці просто некультурно. Якщо ненароком доведеться когось зачепити, ввічлива людина негайно вибачиться.

Якщо виникає необхідність звернутися до перехожого з якимось запитанням, треба спочатку вибачитись за те, що ви його потурбували, а після отримання відповіді, подякувати за те, що вам приділили увагу.

На вулиці нетактовно звертати на перехожих надмірну увагу, демонструвати цим свою невихованість. Гідність і скромність навіть на вулиці прикрашають людину.

На вулиці не слід влаштовувати сцен ― закоханих пар‖, цілуватися, забувши про все на світі, дуже голосно розмовляти, сміятися, насвистувати, кричати на дітей, їсти морозиво чи солодощі, пити пиво чи інші напої, лускати насіння і плювати. Погані звички не свідчать про добру вихованість. Взагалі на вулиці треба якомога менше привертати увагу перехожих до своєї персони.