Трансфокатор

Це такий пристрій, який дає можливість змінювати фокусну відстань об’єктива не використовуючи змінні об’єктиви. Проводячи зйомку вам здається, що предмети зйомки стають ближче або далі від вас, хоча ви самі залишаєтеся на місці.

Дійсно, це доволі зручно, адже коли ви маєте об’єктив з фіксованою віддаллю, то треба буде підійти ближче, або відійти трохи далі, що не завжди вам вдається, і на такі переміщення потрібен час, а мистецтво фотографії якраз і полягає в тому, що потрібно зловити момент. Маючи трансфокусний об’єктив вам не буде потрібно робити якісь переміщення, вам досить тільки повернути кільце трансфокатора або натиснути відповідну кнопку.

Коли ви будете переміщати в сторону «W» (тут Wide – означає широкий), то при цьому кут зору об’єктива розширюється. Зазвичай такі об’єктиви називають ширококутними або короткофокусними. В цьому випадку ви зможете отримати додаткові можливості для установки глибини різкості, адже в такому режимі світлосила максимальна, а також ви зможете отримати гарний поділ планів. Так би мовити, що перспектива розширюється. Але тут є один недолік, на який потрібно зважати, з’являються різні спотворення, або як це ще називають – аберація. В цьому випадку об’єкти зйомки набувають бочкоподібної форми.

При певних значеннях, об’єктив встановлюється на нормальні значення фокусної відстані. Як правило, так відбувається тоді, коли він «переламується». Суть полягає в тому, що при русі від «W» до «Т», об’єктив спочатку йде, а потім знову виходить. В даному випадку якраз точка «перегину» і буде нормальною фокусною відстанню. Перспектива в даному випадку буде відображатися без усіляких спотворень, за винятком конструктивних спотворень самих лінз.

Якщо ви будете встановлювати значення в сторону «Т» (тут Tele – означає довгий), то відповідно кут зору буде звужуватися, а об’єктив буде носити назву довгофокусного. Такі об’єктиви, з великими значеннями зазвичай називають телеоб’єктивами. Світлосила тут має мінімальне значення, що в свою чергу призводить до невеликого вибору значень діафрагми, а відповідно і самої глибини різкості. Практика показує, що світлосили на телеоб’єктивах не вистачає, і як результат, з’являються проблеми з фокусуванням. Це можна пояснити тим, що значна частина світла втрачається в самому об’єктиві. Також з’являється фактор трясіння фотокамери. Значить, коли ви робите зйомку з телеоб’єктивом, то необхідно користуватися штативом. При цьому перспектива значно звужується, плани погано розділяються, через що зображення виходить плоским, а самі предмети зйомки виглядають сідлоподібними.

Звідси можна зробити висновок, що тільки нормальні об’єктиви дають зображення без спотворення перспективи. В ряді випадків такі спотворення дають можливість досягнути деяких ефектів при зйомці.

І на сам кінець ще пару слів про трансфокатор. Крім оптичного зума, яким володіє об’єктив, є ще і цифровий зум. Він досягається електронним способом, можна сказати, що відбувається масштабування зображення.

Тепер звернемо свою увагу на режими фокусування.