Організаційно-відомча структура бібліографії

У сучасній теорії бібліографії (у концепціях О. П. Коршунова, М. Г. Вохришевої та інших) велике значення надається класифікуванню бібліографії за ознакою суб'єкта діяльності, тобто за характеристиками того, хто виконує бібліографічну діяльність. Це, перш за все, поділ бібліографічної діяльності на професійну та непрофесійну. Професійна бібліографічна діяльність здійснюється особами, які за своєю професією (спеціальністю) та місцем у суспільному виробництві є бібліографами, тобто вони професійно займаються створенням бібліографічної інформації (БІ) та її поширенням і допомогою споживачам у її використанні. Виділення професійної бібліографічної діяльності є результатом суспільного поділу праці: суспільству потрібні бібліографи і воно оплачує їх працю.

Разом з тим значний обсяг бібліографічної діяльності у суспільстві виконується непрофесіоналами (небібліографами). Це автори будь-яких праць, які вказують літературу, що була використана, або рекомендують читачам певні твори. Деякі автори, що не є професійно бібліографами, створюють навіть окремі бібліографічні видання, які входять до сукупної бібліографічної продукції і використовуються суспільством як джерела БІ. Суб'єктами непрофесійної бібліографічної діяльності стають також споживачі інформації, коли вони самі здійснюють бібліографічний пошук або створюють бібліографічні характеристики документів, що їм потрібні (бібліографічні описи, анотації, реферати), або коли вони самі стають авторами документів, у яких міститься бібліографічна інформація. Отже, бібліографічна діяльність є органічно вплетеною у діяльність будь- яких учасників системи документальної комунікації: авторів, комунікаційних посередників або споживачів інформації. Але професійною вона є тільки для комунікаційних посередників (якщо ми не будемо враховувати, що бібліограф- професіонал теж може бути автором або споживачем інформації, а не тільки посередником між авторами та споживачами).

Отже, за ознакою колективного суб'єкта професійної бібліографічної діяльності, тобто суспільного інститута — комунікаційного посередника — можна виділити такі види бібліографії: видавнича, книготорговельна, бібліотечна, науково-інформаційна, масово-інформаційна. Однак у зв'язку з тим, що функції видавця та розповсюджувача книг часто виконує одна й таж установа (фірма, видавництво, видавничо-книготорговельне об'єднання тощо), доцільно об'єднати видавничу та книготорговельну бібліографію в один вид: видавничо-книготорговельну.