Правила складання

1) Складання бібліографічного запису під заголовком.

2) Складання бібліографічного запису під назвою.

3) Загальне позначення матеріалу (Відеозапис).

4) Паралельна назва (Граматика сучасної англійської мови [Текст] = Modern English Grammar).

5) Відомості, що відносяться до назви (Економетрія [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.).

6) Відомості про відповідальність (Ф. Бутинець, М. Добія, Я. Степневський; за ред.: Φ. Φ. Бутинця [та ін.]; Житомир. держ. технол. ун-т.).

7) Область видання (2-ге вид., [переробл. та доповн.]).

8) Область специфічних відомостей (В описі нотних документів в області специфічних відомостей наводять відомості про форму викладу нотного тексту: партитуру, партії (голоси), дирекціон. Відомості в області зазначають у формі, даній у джере­ лі інформації, наприклад: Грає дитячий духовий оркестр [Ноти] / упоряд. І. Т. Олійник. — Пар­ титура та голоси. — К.: Муз. Україна, 1998. — 120 с., 17 партит. (204 с. окр. nar.); 22 см. — Парал.: тит. арк. укр., рос. — Н. д. 9224.).

9) Область вихідних даних (. — Луганськ [та ін.]).

10) Область фізичної (кількісної) характеристики (. — 368 с. [15] арк. іл.).

11) Область серії (. — (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката)).

12) Область приміток (Бібліогр.: с. 358—362 (74 назви)).

13) Область Міжнародного стандартного номера (або його альтерна­ тиви) та умов доступності (ISBN 978-966-580-236-5).

Макроаналітичне згортання полягає у відображенні у вторинному документі формальних ознак первинного та загальних відомостей про його зміст; прикладами є такі види АСОД як бібліографічний опис та анотування, результатом яких є створення бібліографічних описів і анотацій. При мікроаналітичному згортанні детально розкривають зміст документа: основні та другорядні теми, аспекти їх розгляду; прикладами такого АСОД є реферування та індексування.

Однорівневий, багаторівневий, аналітичний бібліографічні описи: їх характеристика, призначення.

БО

БО – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами в установленому порядку фіксування областей і елементів, що призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа (Карпенко, О. О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації, 2010).

БО — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні, і є результатом аналітико-синтетичної переробки інформації (ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис).

Найпростішою формою БІ є бібліографічне повідомлення (БП).

БП формується з бібліографічних відомостей (автор, заголовок, вихідні дані).

Мінімально необхідним елементом бібліографічної інформації є БО. БО є БІ, не має БО не має БІ.

БО – це вид АСОД та основний елемент БЗ (ГОСТ 7.0 – 84 Бібліографічна діяльність. Загальні Т. та В.).

БО дає уявлення про зміст, вид, читацьке призначення, актуальність документа, а також дає змогу його ідентифікувати — зіставити з іншими, відрізнити від інших.

Функції БО:

13) Ідентифікація (визначення, тобто можна без Д. все про нього дізнатись).

14) Еврестична (пошукова).

15) Вибору (можна вибрати необхідний Д.).

16) Інформаційна (все про Д.).

4.1) БО Д. складений для каталогу, дає інформацію про наявність І.

4.2) БО Д. опублікований в спеціальних виданнях інформує про вихід Д.

Вимоги БО:

10) Точність (де-візу).

11) Повнота (певний мінімум бібліографічний відомостей).

12) Одноманітність (за ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис).

БО можна писати по: титульному аркушу, його зворотному аркушу, відомості перед випускними даними, випускні дані. Газета: перша та остання полоса. Електронний ресурс: титульний екран. Аудіовізуальний Д.: етикетка, наклейка.

Області БО: