Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Еволюція менеджменту як наукової дисципліни.
Менеджмент – (управління) це управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль) виробництвом на базі застосування сучасних методів, форм, принципів і структур управління для досягнення поставленої мети (підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та ін.). Тип раціонального управління в умовах ліберальної економіки. Його ознаки: опора на економічні механізми управління, врахування людського чинника, професійність, маркетинг, використання стратегічного аналізу, гнучкість організаційних форм, інноваційність (Фінансовий менеджмент, Поддєрьогіна). Менеджмент – це процес мотивації, планування та контролю працівників організації, що забезпечують реалізацію цілей (Мескон). Менеджмент – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань (Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко). Предмет – структура організаційних, управлінських та між особових (системних) відносин. Об’єкт – трудові колективи, окремі підприємці, що мають статус підприємств, об’єднань, асоціацій. Суб’єкт – працівники керованої системи організації. Мета - забезпечення прибутковості або доходності в діяльності організації, завдяки раціональній організації виробничого процесу. Менеджмент одночасно повинен вирішувати три завдання: n Отримання прибутку n Скорочення власних витрат n Розширення ринкового сегменту (ринку збуту) Еволюція (лат. evolutio, від evolvo — розгортання) — поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін Еволюція менеджменту як наукової дисципліни представляє собою ряд етапів, які часто співпадали: · етап розвитку науки про управління людьми в процесі виробництва—школа наукового управління (1885-1929 pp.), школа" фордизму" (1899-1945 pp.), класична або адміністративна" школа (1920-1950 pp.). Він базувався на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та операцій; · етап формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських · етап побудови систем управління, орієнтованих на ринок (з другої половини минулого століття) - пов'язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, що викликані незабезпеченим попитом; · етап активного застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення - школа науки управління (1950 р. - наш час). Етап пов'язаний ізшироким застосуванням в менеджменті математики; · етап формування системних (з кінця 50-х років) та ситуаційних (з 60-х років · етап комп'ютеризації управлінських процесів (з 1980-х pp.) - пов'язаний із розвитком інформаційних та комп'ютерних технологій.
|