Управління персоналом бібліотеки: значення концепції «персонал-стратегії».

Страте́ гія — (дав.-гр. σ τ ρ α τ η γ ί α, мистецтво полководця) — загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі.

Коучинг — це триваючі відносини, які допомагають людям одержати виняткові результати в їхньому житті, кар'єрі, бізнесі або в суспільних справах.

Коучинг (соасhing) – термін, який з’явився на початку 90-х років минулого століття у Великобританії, і його пов'язують з ім'ям Джона Уітмора, бізнесмена і консультанта. В короткому оксфордському словнику слово соасhing визначається як “наставляти, тренувати, надихати”.

Прямі вказівки, на думку експертів з керування персоналом, погано сприймаються підлеглими. Частіше за все вони не розуміють, що від них хочуть або підсвідомо противляться виконанню даного доручення. Домогтися максимального ефекту, даючи завдання, керівник може, якщо його співробітник сам усвідомить важливість справи.

Керівник, тобто коуч - персональний тренер, який працює з динамічними цілеспрямованими людьми. Коуч допомагає їм зрозуміти і досягати того, чого вони дійсно хочуть. Персональне тренування (коучинг) допомагає співробітнику вияснити, що Він хоче змінити, встановити ясні, конкретні і вимірні цілі для створення цих змін.

Коуч як тренер пропонує " потрібні" питання і конструктивний зворотній зв'язок. Це дозволяє:

• прояснювати пріоритети, вигоди і робити вибір;

• визначати наявні і необхідні ресурси, а також шляхи їх одержання;

• досягти результату, приймаючи найбільш зважені і конструктивні рішення.

Коучинг, як особливий вид підтримки людини або невеликого робочого колективу, може вирішувати одну або декілька з наступних задач:

• постановка " ясних" цілей і оптимальне їх досягнення;

• виявлення складаних ситуацій і " розплутування клубка" проблеми;

• підвищення своєї продуктивності (на робочому місці, у спілкуванні, у сім'ї і т.д.);

• одержання задоволення від своїх дій;

• розробки відповідальних рішень і нових стратегій досягнення результату.

Тренінг (англ. Training від train - навчати, виховувати) - форма активного навчання, спрямована на розвиток знань, умінь і навичок та соціальних установок.

Тренінг. Якщо те, що нам необхідно для досягнення результату, - це конкретна навичка, то тренінги найчастіше є найкращим рішенням. Від традиційних форм навчання тренінг відрізняється мінімальною кількістю теорій та " опором" на практику, " відпрацюванням" конкретних навичок. Єдиною проблемою в даному випадку є те, що перед учасниками, які повернулися з тренінгу, постає питання про необхідність перенесення навичок з " віртуальної" реальності тренінгу в " суворі будні" щоденного бізнесу. Цей процес дуже складний, однак, якщо тренінг підготовлений і проведений " на совість", а умови в середині організації сприяють тому, щоб учасник застосовував отримані знання на практиці, тренінг дає результат. Основне обмеження тренінгів як методу підвищення результативності є в тому, що неможливо створити і " відпрацювати" готові рішення, що підходять для всіх без винятку ситуацій. У визначених умовах співробітник повинен навчитися самостійно " видумувати" цілком нові методи і підходи до рішення проблем.

Професійні консультанти. Якщо нам потрібно вирішити конкретну проблему, а у нас немає спеціальних знань, ми часто звертаємося до того, хто є фахівцем у цій області (до адвоката, аудитора, механіка, в агентство по маркетингу і т.д.). Таким чином, ми не набуваємо нових професійних знань (не стаємо адвокатами і консультантами), а " купуємо готове рішення". Перевагою цього методу є його простота (роботу, по суті, роблять за нас), однак якщо та сама ситуація виникає періодично, це дуже витратний спосіб вирішення проблем.

Наставництво (менторство). Традиційно наставники завжди виступали як спонсори, від імені своїх " протеже", допомагаючи їм робити кар'єру, навчаючи їх правильному поводженню в організації. Зараз система наставництва в компаніях набуває інших рис і просувається в нові сфери, наприклад наставництво в технічній області. Наставники в основному покладаються на просування вже існуючих знань або професійних навичок. Інакше кажучи, навчають того, що знають самі. Перевагою цього методу є можливість менторства " без відриву від виробництва", тобто на робочому місці. Співробітнику не потрібно ламати голову над тим, як перенести знання з формату " аудиторії" на практику. У порівнянні з тренінгом цей метод у цілому більш " індивідуалізований", але часто вимагає більше сил і часу. До того ж, навіть кращий наставник, не в змозі навчити більшому, ніж знає і вміє сам.