Об’єкт і предмет бібліотечного менеджменту як наукової дисципліни.

Об’єкт – трудові колективи, окремі підприємці, що мають статус підприємств, об’єднань, асоціацій.

Предмет – структура організаційних, управлінських та між особових (системних) відносин.

Об'єкт вивчення менеджменту — процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських товариств, об'єднань та інших організацій.

Предметом вивчення науки про менеджмент є:

1. Теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління організаціями (підприємствами, корпораціями, господарськими товариствами тощо).

3. Проектування систем менеджменту (формування взаємопов'язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи організації на керовану).

23. Стратегічне планування бібліотечної діяльності: сутність, значення; етапи розробки і компоненти реалізації стратегічного плану.

Менеджмент – (управління) це управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль) виробництвом на базі застосування сучасних методів, форм, принципів і структур управління для досягнення поставленої мети (підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та ін.). Тип раціонального управління в умовах ліберальної економіки. Його ознаки: опора на економічні механізми управління, врахування людського чинника, професійність, маркетинг, використання стратегічного аналізу, гнучкість організаційних форм, інноваційність (Фінансовий менеджмент, Поддєрьогіна).

Менеджмент – це процес мотивації, планування та контролю працівників організації, що забезпечують реалізацію цілей (Мескон).

Менеджмент – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань (Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко).

Предмет – структура організаційних, управлінських та між особових (системних) відносин.

Об’єкт – трудові колективи, окремі підприємці, що мають статус підприємств, об’єднань, асоціацій.

Суб’єкт – працівники керованої системи організації.

Мета - забезпечення прибутковості або доходності в діяльності організації, завдяки раціональній організації виробничого процесу.

Менеджмент одночасно повинен вирішувати три завдання:

n Отримання прибутку

n Скорочення власних витрат

n Розширення ринкового сегменту (ринку збуту)

Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі.

Стратегі́ чне планува́ ння — це довгострокове планування на основі проміжних цілей (бібліотека має стратегічне планування – стати лідером серед бібліотек, а всі інші завдання це проміжні цілі).

Стратегічне планування є функцією бібліотеки.

Головне в цьому плані – розробка програм.

3 етапи:

· Визначення довгострокових перспектив розвитку Б.

· Реалізація планів (створювати заходи).

· Контролювати і знаходити проблеми стратегії бібліотеки.

План повинен мати розділи всієї бібліотеки (автоматизації, устаткування, кадровий контроль).

Особливості стратегічного планування:

Стратегічне планування носить адаптивний характер, плани повинні бути гнучкими, легко пристосовуються до несподіваних змін зовнішнього оточення.

Стратегічний план повинен бути обгрунтований стратегічною базою даних.

У стратегічному плануванні широко використовується принцип багатоваріантності.

Значення стратегічного планування проявляється в наступному:

Стратегічне планування дає основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Стратегічне планування сприяє зниженню ризику при прийнятті управлінських рішень.

Стратегічне планування сприяє створенню єдності між цілями і ресурсами підприємства.

Процес стратегічного планування. SWOT- аналіз.

Основними етапами складання стратегічного плану розвитку підприємства є:

1. Стратегічний аналіз:

- аналіз зовнішнього ділового навколишнього середовища;

- аналіз ресурсного потенціалу підприємства (внутрішніх можливостей).

2. Визначення політики підприємства (цілевстановлення).

3. Формулювання базової стратегії та вибір альтернатив.

4. Формулювання функціональних стратегій.

- маркетингу;

- фінансів;

- НДПКР;

- виробництва;

- кадрів;

- організаційних змін;

- екології.

5 Формування продуктової стратегії (бізнес-проекти).

Компоненти реалізації стратегічного плану: тактика, політика, процедури і правила.

Тактика - процес розробки короткострокових планів, що узгоджуються із стратегією підприємства.

Тактика визначає шляхи й засоби, форми й способи діяльності підприємства, які забезпечують його успішну стратегію.

Наступним етапом процесу реалізації стратегії й тактики є розробка політики, яка перетворює стратегію на відкриту детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства. Потім формуються правила та процедури дій, необхідні для реалізації стратегії.

Процедура - це кілька взаємопов’язаних дій, які повинні використовувати у конкретній ситуації. Досить часто для працівників підприємства розробляються правила, які гарантують виконання конкурентних дій певним способом.

Кінцевий стратегічний план підприємства повинен містити: місію і цілі; стратегії (корпоративну, конкурентну та функціональну); тактику; політику.

Процесом планування займаються директор та керівники середньої ланки.

Директор – загальний план, керівники середньої ланки – план підрозділів бібліотеки.

Загальний план:

· Планування.

· Огранізація.

· Управління.

· Контроль.

Прийнято виділяти шість основних проблемних питань, обговорення яких при підготовці плану вкрай необхідне:
· що необхідно зробити? (очікувані результати);
· де робота буде здійснюватись? (специфіка регіонального положення та спеціалізації діяльності);
· коли, в які терміни ця робота буде здійснюватися? (вибір оптимального часу проведення робіт із врахуванням регіональної ситуації);
· як ця робота буде здійснюватися? (послідовність дій);
· чому цю роботу необхідно виконати? (обгрунтування вибору стратегії);
· хто буде цю роботу здійснювати? (призначення організаторів і виконавців).

Стратегічне планування, на відміну від разових і поточних планів, дозволяє визначити принципи розвитку бібліотеки із врахуванням її місії, цілей і завдань. В сучасній практиці міжнародних некомерційних і державних організацій під місією прийнято розуміти чіткий виклад основних цілей її організації щодо поточної діяльності. Чітко сформульована місія дозволяє виділити і показати основні завдання організації, виявити її функціональну спеціалізацію, можливості взаємодії з партнерами і переваги у відношенні до конкурентів. Цілі стратегічного планування діяльності бібліотеки можуть бути направлені на розширення джерел її фінансування, аналіз можливостей формування нової інформаційної продукції і послуг, виявлення перспективних потреб користувачів, формування стійкої ніші на інформаційному ринку міста і регіону тощо.
Бібліотеки України для дітей, плануючи свою діяльність відповідно до цільових комплексних програм, вже володіють навичками стратегічного планування (Кримська республіканська, Львівська, Донецька, Черкаська, Миколаївська обласні бібліотеки для дітей; Севастопольська, Миколаївська центральні міські бібліотеки для дітей). Наведемо для прикладу план роботи Львівської обласної бібліотеки для дітей на 2002 рік. Короткий, лаконічний вступ: " Основні завдання, пріоритетні напрями роботи бібліотеки: Переосмислюючи своє місце в інформаційному просторі регіону, проаналізувавши виконання функцій, притаманних дитячій бібліотеці, і реальні можливості бібліотеки (особливості приміщення, розташування, фахову підготовку і професійний рівень колективу та ін. ресурси), Львівська державна обласна бібліотека для дітей приступає у 2002 році до реалізації загальнобібліотечного проекту " Бібліосвіт" (Бібліотека - центр інформаційної та інтелектуальної культури).
Головна мета проекту:
· орієнтування всіх служб бібліотеки на задоволення інформаційних потреб користувачів;
· підвищення престижу бібліотеки як єдиного гаранту конституційного права кожного на вільний доступ до інформації;
· посилення інформаційної функції, гарантований доступ до інформації всіх категорій читачів, оперативне надання повної і об'єктивної інформації, удосконалення бібліографічно-інформаційного сервісу;
· формування масиву інформаційних ресурсів, оперативне створення бібліографічно-інформаційних продуктів з актуальної тематики; поповнення електронних БД, створення банків фактографічної інформації;
· вивчення і прогнозування потреб користувачів на бібліографічні і інформаційні послуги, розширення кола потенційних споживачів інформації;
· створення багаторежимної системи бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки;
· допомога навчальним закладам в інформаційному забезпеченні навчального процесу, організація ділового читання школярів міста.
На першому етапі проекту передбачається реалізація навчаючих програм пошуку і використання інформації для різних категорій користувачів бібліотеки, виконання цілого ряду програм, спрямованих на прищеплення читачам навичок інформаційної культури, культури читання.
Крім цього, бібліотека продовжуватиме працювати й в традиційних напрямах, реалізуючи функції дитячої бібліотеки як інформаційного, освітнього, виховного закладу, що передбачає розкриття стратегічних напрямів.
Бібліотека - головна книгозбірня дитячої книги в регіоні;
· бібліотека - інформаційно-консультативний центр;
· бібліотека і школа;
· бібліосфера, реклама бібліотеки;
· бібліотека і користувач;
· бібліотека як центр оновлення і удосконалення бібліотечної роботи з дітьми;
· організаційно-управлінська діяльність".
Детальніше розкриємо один стратегічний напрям: " Бібліотека і школа":
· максимальне задоволення читацьких запитів, розширення сфери бібліотечних послуг, впровадження ефективних форм і методів популяризації книги, стимулювання навчальних, читацьких, комунікативних навичок читачів, подальша індивідуалізація обслуговування;
· підвищення ролі бібліотеки як центру адаптації дітей в умовах дефіциту їхнього соціального захисту, активізація соціальної діяльності бібліотеки: створення безкоштовних центрів спілкування, дозвілля і творчого розвитку дітей (літературна студія " Джерельце", Центр дитячої Інтернет-журналістики), пріоритетне бібліотечне обслуговування і пошук ефективних форм роботи з дітьми з обмеженими фізичними можливостями, вихованцями шкіл-інтернатів, дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги (авторська бібліотерапевтична програма " Дотик", міні-програма бібліотечно-психологічної підтримки дітей " Передбачити + навчити = оберегти");
· продовження роботи по організації сімейного читання, посилення роботи з батьками читачів (інформаційно-консультативна міні-програма бібліотечної підтримки батьків " Навчимо дітей читати");
· створення комфортних умов для користування бібліотекою;
· охоплення бібліотечним обслуговуванням дорослих, які займаються організацією дитячого читання, проблемами літератури для дітей або отримують освіту з цих питань у вищих та середніх навчальних закладах".
План виконання кожного із стратегічних напрямів забезпечено формами, методами і закріплено за конкретним виконавцем.
Особливістю стратегічного планування є також його більш гнучкий механізм, який, на відміну від довгострокового планування, передбачає як можливість слідувати певним цілям, так і вміння швидко реагувати на зміни, одначасно коригуючи, імпровізуючи свої дії. Тобто, доцільність стратегії визначається не тим, наскільки точною вона була з самого початку, а тим, наскільки вона відкрита для отримання нової інформації, нових можливостей, перегляду точок зору і перерозподілу ресурсів.