Професійних захворювань та аварій

Всі нещасні випадки, які сталися в управлінні, підлягають розслідуванню згідно з “Порядком розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04р. № 1112.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров”я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі – нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, або по необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві під час виконання службових обов”язків.

За результатами розслідування береться на облік нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання трудових (посадових) обов”язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

· перебування на робочому місці, на території управління або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням керівника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

· приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

· проїзду на роботу чи з роботи на транспорті управління або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження керівника;

· провадження дій в інтересах управління, на якому працює потерпілий;

· ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об”єктах і транспортних засобах, що використовуються управлінням;

· надання організацією шефської допомоги;

· перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов”язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов”язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;

· прямування працівника до (між) об”єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об”єкта за дорученням керівника;

· прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Кожний нещасний випадок підлягяє розслідуванню комісією під головуванням керівника служби охорони праці, яка протягом трьох діб повинна розслідувати причини та обставини нещасного випадку.

Матеріали розслідування оформлюються актом розслідування за формою Н5 в двох примірниках, а також актом за формою Н-1 в шести примірниках, який зберігається протягом 45 років.

Керівник протягом доби після закінчення розслідування затверджує акти за формою Н-1. Один примірник надсилається потерпілому. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Не беруться на облік і не складаються акти за формою Н-1 на нещасні випадки, що сталися з працівниками:

· під час прямування на роботу чи з роботи пішки, пересування громадським, власним або іншим транспортним засобом, який не належить організації, до місця постійного проживання на території польових і вахтових становищ;

· під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів управління без дозволу начальника, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

· внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп”яніння, був відсторонений від роботи;

· під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури;

· у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками відповідних органів.

Групові (одночасно з двома і більше працівниками) нещасні випадки, випадки із смертельним наслідком, випадки смерті в управлінні підлягяють спеціальному розслідуванню комісією під головуванням працівника відповідного органа державного нагляду за охороною праці.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов”язків керівник зобов”язаний негайно передати засобами зв”язку повідомлення за встановленою формою:

· відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

· відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

· відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду;

· органу, до сфери управління якого належить організація (у разі його відсутності – відповідний місцевий держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування);

· відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєння);

· профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

· вищестоящому профспілковому органу;

· відповідному органу з питань захисту населення і території від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Керівник повинен створити нормальні умови для роботи комісії, котра протягом не більше 10 робочих днів повинна провести розслідування.

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню.

Керівник зобов”язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання.

Розслідування проводиться комісією, яка призначається наказом керівника санепідемстанції під керівництвом працівника санепідемстанції.

За підсумками розслідування складається спеціальний акт розслідування.

Причини аварій розслідуються комісією протягом 10 днів. За підсумками розслідування складається спеціальний акт, на підставі якого власник видає наказ, в якому передбачаються заходи з попередження аварій, ліквідації їх наслідків та притягнення винних до відповідальності.

Пожежна безпека

Правила пожежної безпеки регламентуються “Правиламипожежної безпеки в Україні”, затвердженими наказом Міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій 19.10.04р. № 126.

Відповідальність за пожежну безпеку управління праці, своєчасне виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежегасіння, роботу пожежно-технічної комісії та добровільних пожежних дружин несе керівник управління або особа, яка його заміщає.

Відповідальність за пожежну безпеку побутових та допоміжних підсобних приміщень несуть посадові особи, в розпорядженні яких знаходяться ці приміщення.

До будинку управління повинен бути забезпечений вільний доступ.

Забороняється:

1. захаращувати проїзди, проходи та виходи в будівлях;

2. складувати матеріали поблизу пожежних щитів та захаращувати підходи до них;

3. палити в приміщенні управління праці;

4. застосовувати електронагрівальні прилади.

Кожний працівник у разі виникнення пожежі повинен:

1. негайно повідомити про пожежу керівника, який має вжити заходів з евакуації людей, рятування матеріальних цінностей та повідомити пожежну частину;

2. приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння;

3. зустрічати прибуваючі пожежні підрозділи, інформувати їх про місце пожежі та наявність там людей.

Надання першої медичної допомоги

Перша медична допомога – це комплекс заходів спрямованих на поновлення або збереження здоров”я потерпілого, які здійснюються особою, що знаходиться поряд з потерпілим (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога) до прибуття медичних працівників. Від того, наскільки вміло і швидко надана перша допомога, залежить життя потерпілого та успіх наступного лікування.