Генетичний вантаж популяцій

Генетична гетерозиготність природних популяцій приводить до того, що середня пристосованість популяції завжди є дещо нижчою тієї, яка характеризувала б дану популяцію, якби особини, які вхо­дять до її складу, мали генотип, властивий найбільш пристосованим

особинам. Це пояснюється наявністю генетичного вантажу, який знижує пристосованість популяції і характерними для якого є такі особливості:

• постійне утворення менш пристосованих генотипів у резуль­
таті розщеплення і комбінування генів при схрещуванні гено-
типово різнорідних батьків;

• безперервне виникнення мутацій, здебільшого змінюючих фе­
нотип організму в несприятливий бік.

Часто для пояснення генетичного вантажу використовують більш поширене його значення, але дещо обмежене. Генетичний вантаж - це кількість летальних генів, які існують у даній популяції в гетерозиготному стані. Н.П. Дубінін пояснює, що це не тільки ле­тальні гени, що переходять в гомозиготний стан, а й увесь спектр мутацій, що знижують адаптивні властивості особин.

Розрізняють мутаційний і сегрегаційний генетичний вантаж. Перший виникає внаслідок мутацій, а другий - в результаті розще­плення і перекомбінування генів при схрещуванні батьків різних ге­нотипів. Рівень генетичного вантажу виражається в кількості лета­льних еквівалентів. Величина генетичного вантажу визначається за

формулою Мортона: Іод є 5 = А + ВР, де 5 - частина потомс-тва, яка залишилась живою; Р - коефіцієнт інбридингу; А - смерт­ність, що вимірюється летальним еквівалентом у популяції при умові випадкових спаровувань (Р = 0), плюс смертність, обумовле­на зовнішніми факторами; В - очікуване збільшення смертності, коли популяція стає повністю гомозиготною (Р = 1).

Розрахунки генетичного вантажу в популяціях молочної худоби, кіз і птиці, здійснені в Японії, дали такі результати: у голштинофри-зької худоби - 1 летальний еквівалент на зиготу, у сааненських кіз - 0, 5; в різних лініях яєчних курей - 2, 92; 0, 84; і 2, 92 летального еквіваленту. Розрахунки генетичного вантажу в популяціях дають можливість визначити, яким чином на смертність тварин вплива­ють умови зовнішнього середовища, а яким - спадковість. Генети­чний вантаж, очевидно, неминучий супутник еволюції.

Крім вказаного негативного впливу, генетичний вантаж широко використовується в прогресивній мікроеволюції тварин. Це бачимо

Підпала Т.В.

Розділ 5

нів. В окремих випадках виникають труднощі у визначенні похо­дження приплоду, коли у реципієнта розвивається власний плід або при трансплантації двох ембріонів одному реципієнту.

При народженні різностатевих близнюків необхідно перевірити наявність еритроцитарного хімеризму, через який теличка стає бе-сплідною.

За допомогою імуногенетичної інформації виключення помилко­вого батьківства буває у 98% випадків.