Підпала Т.В. льніні якості, збереженість молодняку; в індиківництві - жива маса в 12 і 17 тижнів, несучість, ширина грудей і м'ясні форми

льніні якості, збереженість молодняку; в індиківництві - жива маса в 12 і 17 тижнів, несучість, ширина грудей і м'ясні форми, відтворні якості, збереженість молодняку; в гусівництві - жива маса гусенят у віці 8 тижнів, несучість, відтворні якості, жива маса, статева зрі­лість, збереженість молодняку.

6. У конярстві основними ознаками є: показники жвавості та
скакового класу, тип, гармонійність тілобудови, показники роботоз-
датності (верхові, рисисті - жвавість, витривалість; у ваговозів -
вантажопідіймальність, швидкість руху з вантажем кроком і риссю,
тяглова витривалість; у спортивних - здатність до виїздки, якість
стрибка, жвавість і витривалість при роботі під вершником), моло­
чна продуктивність, інтенсивність росту.

7. У звірівництві основними селекційними ознаками є такі: ве­
личина (довжина тіла або жива маса), якість опушення, загальне
забарвлення волосяного покриву, відтворна здатність.

Сучасне тваринництво, використовуючи досягнення фундамен­тальних біологічних наук, у тому числі й ДНК - технології, дозво­ляє збільшити економічну ефективність агропромисловості. Кіль­кісні ознаки тварин, такі як величина надою, склад молока, якість туш і м'яса, плодючість, стійкість або чутливість до інфекцій зде­більшого є полігенними ознаками, результатом взаємодії багатьох генів. В основі розвитку господарськи корисних ознак є виявлення полігенних систем для здійснення маркування та картування голо­вних генів селекційних ознак. Припускається, що, чим повнішими будуть карти хромосом сільськогосподарських тварин, тим вищою є імовірність маркування полігенних кількісних ознак і тим вищою буде ефективність селекційної роботи за допомогою генетичних маркерів. Наявність молекулярно-генетичних маркерів, поліморфізм яких тісно пов'язаний з мінливістю полігенних кількісних ознак, до­зволяє виявляти вплив факторів довкілля, що модифікують феноти-пову цінність даної ознаки, що істотно спрощує селекційну роботу з нею, а також прогноз її розвитку. Використання у широких масшта­бах штучного запліднення худоби створило умови для цілеспрямо­ваної передачі нащадкам генних комплексів, які лежать в основі розвитку господарськи корисних ознак. Технологія суперовуляції й трансплантації зародків різко збільшує можливості отримання чис-