Чинники підвищення рівня використання ви­робничої потужності.

Фактори, що впливають на виробничу потужність можна поділити на: впливають на величину виробничої потужності підприємства і впливають на її використання. Особливістю факторів, що впливають на величину виробничої потужності є те, що для здійснення заходів, обумовлених ними, вимагаються капітальні вкладення. Фактори, що впливають на використання виробничих потужностей охоплюють заходи, пов'язані з використанням резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво.

До факторів, що впливають на величину виробничої потужності, можна віднести:

- Кількість машин (робочих місць) та їх технічний рівень;

- Розмір виробничих площ;

- Рівень пропорційності в пропускній здатності між групами машин;

- Прогресивна технологія;

- Механізація і автоматизація;

- Якість матеріалів, досконалість конструкцій виробів, підвищення ступеня уніфікації та стандартизації;

- Ступінь освоєння техніки робітниками.

Фактори, що впливають на використання виробничої потужності:

- Народногосподарська потреба у продукції;

- Матеріально-технічне постачання підприємств;

- Забезпечення робочими підприємства;

- Комплексний введення в дію нових потужностей;

- Забезпечення енергетичними ресурсами;

- Структура парку обладнання;

- Наднормативні простої устаткування в ремонті;

- Підвищення змінності роботи устаткування;

- Організація обслуговування виробництва;

- Ступінь вдосконалення планування виробництва і завантаження устаткування;

- Організація праці та її стимулювання;

- Організація кооперування використання потужностей.

Від виробничої потужності залежить ступінь задоволення ринкового попиту, який може змінюватися за обсягом, номенклатурою та асортиментом, тому виробнича потужність повинна передбачати гнучкість всіх технологічних операцій, тобто можливість своєчасно перебудувати виробничий процес в залежності від зростання конкурентоспроможності продукції, зміни обсягу, номенклатури і асортименту.

21. Оцінка виконання плану із собівартості.

Собівартість продукції — це основний якісний показник роботи п-ва. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як п-ва в цілому, так і кожного структурного підрозділу

Аналіз собівартості продукції має такі завдання: перевірка обґрунтованості прийнятих управлінських рішень щодо собівартості; об’єктивна оцінка виконання прийнятих рішень, під час якої виявляються відхилення фактичних витрат від планових; з’ясу­вання чинників цих відхилень; підрахунок резервів дальшого зни­ження собівартості продукції; розроблення заходів із мобілізації внутрішньовиробничих резервів та використання їх у виробництві.

Для проведення аналізу використовуються такі джерела інформації: планова собівартість продукції; аналітичні розрахунки, норми й нормативи споживання р-сів; звітна інформація, зокрема «Звіт про фінансові результати» ф. 2, «Звіт з праці» ф. 1-ПВ і ф. З—ПВ, дані оперативного обліку (первинні документи, зведення, реєстри відпуску матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, відхилення від норм; матеріали обстежень, перевірок, спостережень, нарад, технологічної документації, паспортні дані).

Собівартість продукції — це грошова вартість оплати праці, спожитих засобів та предметів праці.

Виробнича собівартість включає всі статті, крім адміністративних витрат і витрат на збут. Повна собівартість включає всі витрати. Вона вираховується для обґрунтування ціни, визначення конкурентоспроможності та інших розрахунків.