Безпека праці на сортувальній гірці

Сортувальна гірка є однією зі складових сортувального комплексу, де робота проходить в умовах, небезпечних для життя людини.

До працівників, що безпосередньо зв’язані з процесом розформування поїздів на сортувальній гірці відносяться: черговий по гірці, складачі, регулювальники швидкості.

Робота складача, що знаходиться на горбі сортувальної гірки, в основному динамічна і характеризується частими заходами в межі габариту рухомого составу і високою інтенсивністю виконання виробничих завдань.

Розчеплення вагонів складачу дозволяється виконувати тільки у рукавицях і за допомогою спеціальних вил. Складачу не дозволяється виходити на робоче місце з зіпсованими засобами радіозв’язку.

Ступінь напруженості праці всіх працівників, що обслуговують насув і розчеплення, залежить від швидкості насуву, що визначається конкретними умовами роботи.

Швидкість насуву на гірку визначають інтенсивність, тривалість і фізичну можливість розчеплення вагонів на горбу гірки. Безпечна для складача швидкість розпуску поїздів з гірки повинна регулюватися наступними обставинами:

− швидкість поїзда, що насувається, повинна виключати появу ознак порушення безпеки при контакті складача з вагоном у процесі розчеплення; хитке положення при контакті з поїздом, що рухається, коли складач спіткнувся, оступився, послизнувся і ін.; суб’єктивні відчуття небезпеки виконання розчеплення;

− швидкість насуву в умовах переміщення складача поїзду, що назустріч насувається, повинна забезпечити можливість своєчасного підходу працівника до місця надійного розчеплення вагонів, стійке пересування його в робочій зоні без перевищення припустимих фізичних навантажень.

Швидкість розпуску необхідно вибирати з урахуванням фізичних можливостей людини, а в необхідних випадках повинний передбачатися розпуск одного поїзда двома працівниками. Для кожного складача існує деякий поріг безпечної швидкості розпуску.

Розчеплення виконується складачами поїздів на насувній частині гірки. Одночасно в роботі, як правило, беруть участь два працівники: один виконує розчеплення, інший ліквідує різного роду неполадки. Розчеплення виконується на основі інформації, для одержання якої використовується розмітка крейдою на вагонах, сортувальні листки, показання індикатора гіркового світлофора. Ці способи можуть застосовуватися як роздільно, так і в сполученні. Емоційна напруженість складачів зменшується при сполученні крейдової розмітки із сортувальним листком, що вказує на кількість вагонів у відчепі, а розмітка – на місце розчеплення. У цьому випадку потрібно виконання попередньої крейдової розмітки, а це зв’язано зі значними витратами часу.

В усіх інших варіантах складачу приходиться відраховувати кількість вагонів по кожному відчепу. Для контролю правильності відліку вагонів у сортувальному листку в довгих відчепах указується номер останнього вагона.

Сам процес розчеплення вагонів здається простим: зняти з полки важіль і повернути. У дійсності це психофізіологічні операції, що вимагають зміни напруги людини. При розчепленні чергового відчепу складачу завжди приходиться відрахувати необхідну кількість вагонів і так вибирати місця розчеплення, щоб устигати розчепити вагони, поки, вони знаходяться в «стиснутому» стані. Для цього при розпуску поїздів з різною кількістю вагонів у відчепах складачу поїздів приходиться багато переміщатися. Труднощі викликаються також великою частотою повторення операцій і строго регламентованим часом їхнього виконання. Крім звичайної напруженості періодично можуть виникати і стресові ситуації, наприклад, коли не вдається розчепити короткий відчеп до наближення його до горба гірки.

Підвищення безпеки праці складачів поїздів на сортувальній гірці може бути досягнуте також за рахунок добору цільової професійної підготовки.

До робочого місця і назад після виконання робіт складач поїздів повинний проходити по встановленому маршруті. Переходити через залізничні колії потрібно в спеціально встановлених для цього місцях, що мають настил, при необхідності користатися мостом.

До составу робочої зони крім площадки на горбі гірки входять також службове приміщення для бригади складачів, стелажі для збереження вилок, індикатори гіркових світлофорів, шухляди для піску, вогнегасники.

Площа службового приміщення повинна бути не менш 9 м² (з розрахунку на двох чоловік). Приміщення розташовується на відстані 25 м від горба гірки і має вихід у його сторону, обгороджений від колії поруч висотою 1, 0 1, 1 м і довжиною не менш 5 м. У приміщенні повинні розташовуватися стіл для телетайпа, телефон, стіл для прийняття їжі, два стільці, бачок з питною водою, а краще балон з газованою водою. Уздовж стіни, зверненої убік колії, встановлюється тапчан для відпочинку між розпусками поїздів. На гірках з паралельним насувом і розпуском поїздів службові приміщення для бригад доцільно розташовувати з обох зовнішніх сторін зони насуву.

По санітарно-виробничій характеристиці робота бригад віднесена до II групи, для якої передбачені: гардеробна, душова, приміщення для сушіння одягу.

У зоні розчеплення повинно бути розташовано два-три стелажі: один біля горба гірки, інші – на відстані двох-трьох вагонів друг від друга.

Індикатор – покажчик розчіплювання вагонів, установлюється біля горба гірки. Його не слід робити вище даху вагонів, тому що тоді в полі зору буде попадати велика частина небозводу, і очі складача швидше будуть утомлюватися.

Освітленість робочої зони на гірці по нормах складає не менш 10 лк. Це цілком достатньо для розчіплювання за показниками індикатора, але вкрай недостатньо для розчіплювання по сортувальному листку. В останньому випадку освітленість повинна бути не менш 100 лк.

Службове приміщення повинне опалюватися. Кращий спосіб – водяне опалення, а по будівельних розуміннях – електричний із застосуванням електропечей з температурою нагрівання спіралей не вище 400 ° С і захищених від дотику чи рук яких-небудь предметів.

На станції Л оператор розпорядницької посади завчасно, до підходу до вершини гірки поїзда, що насувається, повідомляє по двосторонньому парковому зв’язку гучномовного оповіщення, номера колій сортувальних парків, на які будуть слідувати відчепи потребуючі дотримання особливих запобіжних заходів. У процесі розпуску поїзда ДСПГ і оператори стежать за правильністю розчіплювання і проходження на колії сортувального парку.

Для більш повного використання колій сортувального парку застосовується прицільне гальмування відчепів. На станції прицільне гальмування здійснюється операторами виконавчих постів за допомогою гіркових уповільнювачів.

Старший регулювальник швидкості руху вагонів, ознайомившись по сортувальному листку з обсягом майбутньої роботи, передає особисто чи по двосторонньому парковому зв’язку оповіщення бригаді регулювальників план розформування поїзда. Указує при цьому кількість вагонів наступних на кожну сортувальну колію.

В залежності від обсягів роботи і ступеня заповнення колій вагонами старший регулювальник може змінити розміщення регулювальників по коліях сортувального парку.

Зміна напрямку проходження вагонів на колію парку виконується тільки після переконання ДСПГ про те, що всі причетні зрозуміли це розпорядження і сприйняли його до виконання в залежності від часу, необхідного на доведення зміненого плану до виконання.

Зміна плану розпуску може виконуватися без перерви розпуску поїзда.

Праця регулювальників швидкості руху вагонів на прицільній гальмовій позиції парку найбільш небезпечна і важка. Кількість колій, на яких прицільне гальмування може бути виконано одним регулювальником швидкості руху, залежить від швидкості розпуску поїзда, середньої довжини відчепу, тривалості і системи гальмування.

Регулювальники швидкості пересуваються уздовж і поперек колій перед відчепами, що рухаються, що не безпечно.

Черговий по гірці зобов’язаний забезпечувати достатні інтервали часу між відчепами, щоб не затримувати перехід колій для наступного гальмування і попередити поспіх чи помилкові дії.

При частих перетинаннях колії створюються несприятливі умови, що підвищують небезпеку наїзду: чим більше перебування в межах габариту рухомого составу, тим більше імовірність одержання травми. Безпека краще забезпечується в тих випадках, коли відсутні помилки і порушення технологічного ритму, тому що останні викликають індивідуальні помилки і непогодженість дій.

З метою попередження травматизму необхідно вивчати поїзд характерних помилок і порушень, частоту їхнього допущення і можливі наслідки, використовуючи, наприклад, експертний метод аналізу.