Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Обладнання та будова сховищ
Тема 2. Задача 1 Оцінка інженерного захисту Теоретичні відомості. §1 Інженерний захист робітників і службовців об’єкту - захист з використанням захисних споруд. Це є найбільш надійний спосіб захисту людей практично від усіх уражаючих факторів. Захисні споруди ЦЗ – це спеціальні будівлі для захисту населення від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій. При відсутності захисних споруд у випадку загрози виникнення уражаючих факторів НС, передбачається їх побудова із готових будівельних матеріалів. Під укриття можливе пристосування підвалу, погребу, гірських виробок і інших заглиблених приміщень, а також будування силами населення найпростіших укрить із підручних матеріалів. Сховище цивільної захисту – інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічно- і вибохонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і при високих температурах зовнішнього повітря (пожежах). Вимоги до сховищ Загальні вимоги 1.1 Мінімальна висота приміщення: 2, 2 м. 1.2 Вміст СО2 — 1% (не більше 3%). 1.3 Вміст кисню — 18-20% (не менше 16%). 1.4 Відносна вологість повітря — 70% (не більше 80%). 1.5 Температура повітря — 230С (не більше 31 0С). 1.6 Забезпечувати безперервне перебування людей не менше двох діб. Обладнання та будова сховищ 2.1 Основні приміщення: приміщення для укриття, пункти управління, медпункти. 2.1.1 Площа приміщення для укриття — 0, 5 м2 на кожну людину. Місця для сидіння – 0, 45Í 0, 45 м2 Місця для лежання – 0, 55Í 1, 8 м2 1 наро-лавка двоярусна розрахована на 5 чол., триярусна – на 6 чол. 2.1.2 Площа пункту управління — 2 м2 на працівника, але не більше 10 чоловік. 2.1.3 Площа медпункту в сховищах місткістю не менше 900 чоловік — 9 м2 і додатково по 1 м2 на кожні 100 осіб понад 1200 чоловік. Крім того, на кожні 500 осіб створюється 1 санітарний пост площею 2 м2 (незалежно від наявності медпункту). 2.2 Допоміжні приміщення: санвузли, складські приміщення, фільтровентиляційні приміщення, балонна, тамбури, приміщення ДЕС тощо. Площа допоміжних приміщень – 0, 13 м2 на людину. 2.2.1 Санвузли обладнуються окремо: А) кількість унітазів для жінок 1 шт. на 75 осіб; Б) кількість умивальників для жінок 1 шт. на 200 осіб; В) кількість унітазів та пісуарів для чоловіків по 1 шт. на 150 осіб; Г) кількість умивальників для чоловіків 1 шт. на 200 осіб. 2.2.2 Приміщення для зберігання запасів продуктів харчування та питної води передбачається: 5 м2 на 150 чол. і додатково по 3 м2 на кожні наступні 150 чол. 2.2.3 Тамбури влаштовують при кожному вході-виході. 1 вхід-вихід на 200 чол., мінімум – 2 виходи на протилежних боках приміщення. В сховищах місткістю понад 400 чол. будують один аварійний вихід. 2.3 Об’єм зони герметизації — 1, 5 м3 на кожну людину. 3. Системи життєзабезпечення: 3.1 Повітропостачання сховищ здійснюється за рахунок зовнішнього повітря при умові його попередньої очистки. Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів. Режим 1 – режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пилу. Режим 2 – режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пилу, отруйних речовин і біологічних засобів. Режим 3 – режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, заборона входу-виходу у сховище. У сховищах використовують фільтровентиляційні обладнання типу ФВК-1 і ФВК-2. Продуктивність фільтровентиляційних комплектів становить: по режиму 1 – 600 м3 повітря в годину, по режиму 2 – 300 м3/год. Розрахунок потрібної кількості ФВК ведеться по режиму фільтровентиляції. Повітропостачання: А) в режимі чистої вентиляції (І режим) – 8-13 м3/год на одну людину, залежно від кліматичної зони (І зона — 8 м3/год, ІІ зона — 10 м3/год, ІІІ зона — 11 м3/год, IV зона — 13 м3/год); Б) в режимі фільтровентиляції (ІІ – режим) – 2 м3/год на людину, що укривається і 5 м3/год для працюючих. 3.2 Запаси води на людину: А) для пиття – 6 л/добу; Б) для санітарно-гігієнічних потреб – 4 л/добу. Для пожежегасіння 4, 5 м3 додатково у сховищах місткістю понад 600 чол.
§3 Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі. За ступенем захисту діляться на 5 класів: I класу — спеціальні, будуються на всіх АЕС (Кпосл =5000 і Рф=500 кПа) II, III, IV, V будуються на інших промислових підприємствах. II класу — Кпосл =3000 і Рф=300 кПа III класу — Кпосл =2000 і Рф=200 кПа IV класу — Кпосл =1000 і Рф=100 кПа V класу — Кпосл =1000 і Рф=50 кПа Коефіцієнт послаблення радіації показує, у скільки разів відрізняються потужності радіоактивного випромінювання до та після проходження через певне середовище: , (2.1) де — коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища; — кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища; — товщина -го захисного шару, см; — шар половинного послаблення відповідного матеріалу, см. §4 При експлуатації сховищ необхідно організовано, швидко і чітко їх заповнити людьми за сигналом. При розрахунку пропускної здатності сховища враховують густоту людських потоків. Під густотою розуміють кількість людей на одиниці площі (чол./м2). На рисунку 2.1, де показана залежність швидкості руху від густоти потоку, видно, як із збільшенням кількості людей зменшується швидкість руху. Загальний час, необхідний для заповнення захисної споруди: , де — довжина характерних ділянок маршруту (горизонтальна поверхня, сходи тощо), м. — швидкість руху на відповідних ділянках шляху, м/хв. Швидкість руху на відкритій ділянці маршруту пришвидшеним кроком або бігом приймається за 80-135 м/хв..; швидкість руху при максимальній густоті потоку по горизонтальній поверхні приймають за 16 м/хв.., по сходах вниз – 10 м/хв.., вгору – 8 м/хв. — час, який витрачається на проходження через вхідний отвір у споруду, хв.: , де — місткість споруди; — пропускна здатність входу (для дверей шириною 80 см чол/хв., шириною 1, 2 м — чол/хв.). — час, який витрачається людиною на виконання мінімально необхідних дій при оголошенні сигналу (збір, виключення приладів, електроосвітлення, одягання тощо) до початку руху по споруді. Звичайно на це витрачається 1, 5-2 хв. Таблиця 1
|