Взаємозв’язок потреб і споживання.

Поєднання різних економічних інтересів суспільства в одне ціле не можна досягти лише за допомогою адміністрування з центру, оскільки налагоджування роботи всіх складових господарського механізму на різних структурних рівнях — це об'єктивний процес поступального розвитку, дія економічних законів, що відображають складну гаму відносин щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання певної частини суспільного продукту.

Об'єктом загального економічного інтересу є насамперед національний доход, підприємства — прибуток, інтересу працівника — необхідний продукт. Проте існують суперечності між загальносуспільним економічним інтересом, з одного боку, та інтересами підприємств, регіонів — з іншого, оскільки економічні інтереси різних суб'єктів господарської діяльності не збігаються, а за ринкових умов навіть можуть поляризуватися. Розв'язанню цих колізій сприятиме розвиток суспільного виробництва за допомогою поєднання всіх економічних інтересів і використання економічних важелів та інструментів, а також регулюючого економіко-правового механізму з боку держави.

Однією з дійових форм налагодження найкращого поєднання економічних інтересів є узгодження їх по вертикалі: суспільство — підприємство — працівник. Варто втілювати в життя принцип: що вигідно суспільству, має бути вигідним регіонам, підприємствам. Потрібно розвивати підприємства, відмовляючись від практики бартерного обміну між господарюючими суб'єктами. Це вузьке місце слід ліквідувати, активізуючи грошовий обіг. Розбалансовано відносини між суспільством і громадянами, наявні інфляційні процеси, зрівнялівські тенденції в оплаті праці працівників різних категорій. Дуже серйозну загрозу нації становить бурхливий розвиток тіньової економіки. Спрямовувати економічні інтереси важливо через новий господарський механізм, долаючи організовану економічну злочинність, що завдає шкоди вітчизняній економіці.

Проблеми управління інтересами

Це одна з найскладніших проблем реформування економіки постсоціалістичних країн, що обрали шлях побудови здорової ринкової економіки з оптимальним її регулюванням з боку держави за допомогою розробки і практичного використання серйозних стимулів заохочення інноваційних процесів в усіх галузях народногосподарської діяльності. Для досягнення стабілізації потрібно насамперед впливати на фактори пропозиції. Важливо передусім знизити податкові й процентні ставки. Без трансформації психології та поведінки суб'єктів господарювання здійснювана реформація суспільства згори є половинчастою і не зможе істотно вплинути на економічне буття. Водночас сподівання, що закони ринку самі зроблять добру справу, безпідставні, бо ринкові зерна, кинуті у неринковий грунт, не зможуть дати цілющих плодів. Значним ресурсом економічних зрушень в Україні могли б бути активна інноваційна діяльність, малий бізнес. Проте потрібні зусилля з консолідації інтересів і сукупних резервів, а також час.