Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мова — безсмертний скарб народу






УРОКИ 1-50

Мета: поглибити знання учнів про мову як засіб людського спілкування; актуалізувати знання дітей про державні символи України; розвивати індивідуальне мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати повагу до символів нашої держави, шанобливе і бережливе ставлення до мови.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель посміхається —

Урок наш починається!

Будемо мову ми рідну вивчати

Залюбки і повсякчас.

Тож рівненько всі сідаймо,

Працювати починаймо!

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ «УКРАЇНСЬКА МОВА» ДЛЯ 4-го КЛАСУ

1. Бесіда

— Розгляньте обкладинку.

— Як називається підручник? («Українська мова»)

— Хто є його авторами? (М. С. Вашуленко, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко)

— Розгорніть підручник.

— Які умовні позначення ви побачили?

— Прочитайте, що вони означають.

2. Заучування вірша М. Хоросницької «Матусин заповіт»

Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

— Як називається наша рідна мова? (Українська)

— Звідки виникла ця назва? (Від назви держави Україна)

— Назвіть символи нашої держави.

— Що ви можете про них розповісти?

— Зверніть увагу, що надруковано на с. 3.

— А що таке гімн? (Урочиста патріотична пісня, яка уславлює державу)

— Хто є авторами Державного Гімну України?

3. Робота над текстом Гімну України

1) Читання тексту Гімну України вчителем.

— Значення яких слів було для вас незрозумілим?

2) Повторення правил поведінки під час слухання Гімну України.

3) Слухання Гімну України (аудіозапис).

— Які почуття охопили вас?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати нашу рідну мову. Перший розділ, над яким ми будемо працювати, називається «Мова і мовлення».

— Прочитайте (с. 4), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Фронтальна робота. Вправа 1 (с. 5)

Учні розповідають, що вони знають про українську мову; про види мовлення.

На дошці — таблиця.

Мова

(засіб людського спілкування) Мовлення

(застосування мови для передачі думок за допомогою звуків чи графічних знаків)

Усне Писемне

активне пасивне активне пасивне

говоримо слухаємо пишемо читаємо

(діалог, монолог)

— Чим мова відрізняється від мовлення?

Висновок. Мова — це широке поняття, а мовлення — вужче. Адже мовлення — це запас слів, якими володіє конкретна людина. Вона може розвивати своє мовлення, і це є показником культури особистості.

2. Усне виконання вправи 2 (с. 5)

Учні виразно читають текст.

— Поясніть значення слова скарб.

— Про які скарби йдеться у тексті С. Носаня?

— Спробуйте стисло переказати прочитаний текст.

(Учитель заслуховує відповіді учнів.)

3. Розвиток мовлення. Вправа 3 (с. 5–6)

Читання тексту вправи «ланцюжком»

— Яке місце займає мова у вашому житті?

— Чи можна вважати освіченими й культурними людей, запас слів яких є обмеженим?

— Спробуйте вдосконалити власне мовлення. Для цього виконайте друге завдання вправи 3. (Заслухати відповіді учнів.)

— Які слова ви змінили?

— Запишіть абзац, який ви переробили, в зошити.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над текстом. Вправа 4 (с. 6)

Самостійне читання тексту

— Спробуйте дати відповідь на питальні речення з тексту.

— Назвіть книжку та її автора, яку ви прочитали не так давно.

— Що цікавого ви дізналися з книги?

Учні зачитують назви книжок і діляться враженнями від прочитаного, за-охочуючи однокласників до читання.

2. Словникова скарбничка

— Прочитайте слова, подані в рамочках праворуч на с. 6.

— Спробуйте пояснити, як вони утворилися. (За допомогою злиття слів «що» та «година»; «що» та «день», «що» та «місяць», «що» та «тиждень».)

Такий спосіб творення слів називається словотворенням.

3. Проблемна ситуація

— Прочитайте запитання на с. 6 підручника, виділене чорним жирним шрифтом.

— Дати правильну відповідь на це запитання нам допоможе вправа 5 на с. 6 підручника.

Учні ознайомлюються з текстом і дають відповідь на запитання вчителя.

— Що цікавого ви дізналися з тексту?

— Запишіть перше речення тексту.

— Підкресліть у ньому слова, з правописом яких ви ознайомилися сьогодні на уроці.

4. Слухання поезій Т. Шевченка

— Який з віршів Т. Г. Шевченка ви пам’ятаєте? (Учні зачитують рядки з творів Т. Шевченка. Якщо дітям важко пригадати, тоді вчитель починає цитувати рядки з творів поета, а учні їх продовжують.)

— Чи зрозумілою є поезія, створена понад 100 років тому?

— Які слова в сучасній мові не вживаються?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чому кажуть, що мова — безсмертний скарб народу?

— Яке поняття ширше: «мова» чи «мовлення»?

— Як ви збагачуєте своє мовлення?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 5 (4), с. 6–7.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал