Поняття, ознаки та функції державного і муніципального кредиту

Державний кредит - складова фінансової системи держави. Інститут державного кредиту є інститутом Особливої частини фінансового права, на який поширюють свою дію норми Загальної частини.

Державний кредит як метод мобілізації державою додаткових грошових коштів - явище складне й неординарне. Цей процес супроводжується певним ризиком як на стадії виникнення даного виду правовідносин (тобто чи зацікавляться кредитори можливістю вкласти свої гроші в державні цінні папери), так і з точки зору доцільності використання запозичених коштів та можливості їх повернути, сплативши передбачену винагороду. Йдеться про наслідки, адже показником ефективності таких операцій є державний борг.

Економічний зміст і юридична природа державного кредиту водночас передбачають надходження до державного бюджету, оскільки суми державних позик становлять його доходну частину, та разом з тим ці кошти не дають нових прибутків і повинні погашатися. Власне характерні ознаки добровільності, терміновості, платності і повороткості відмежовують кошти, акумульовані шляхом державного кредиту, від доходів держави.

Інститут державного кредиту не допускає однобічності вирішення питання і є надзвичайно чутливим до політичних, економічних змін. Обслуговування і погашення державного боргу - одна з найвагоміших витратних статей державного бюджету.

Функції державного кредиту:

Розподільна

Регулююча

Контрольна

Через розподільну функцію державного кредиту забезпечується формування централізованих грошових фондів держави, або їх використання на принципах строковості, платності, поверненості. Сутність регулюючої функції проявляється в тому, що вступаючи в кредитні відносини держава впливає на стан грошового обігу, рівень відсоткових ставок на ринку грошей і капіталів на виробництво і зайнятість.

Муніципальний (чи комунальний) кредит — важлива складова системи місцевих фінансів, дієва основа для здійснення інвестиційної політики органами місцевого самоврядування. Питання розширення інвестиційних можливостей територіальних громад, залишається винятково актуальним упродовж всього періоду розбудови ринкової економіки. Саме комунальний кредит є основою фінансування муніципальних інвестиційних програм у розвинутих місцевих фінансових системах.

Муніципальний (комунальний) кредит — це система відносин між двома юридичними особами з поворотної, платної і строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких — орган місцевого самоврядування [19, с. 201]. Комунальний кредит має такі основні форми:

• облігаційні позики;
• безоблігаційні позики;
• комунальний банківський кредит;
• комерційний комунальний банківський кредит;
• комунальний кредит державних банків;
• взаємний комунальний кредит.

Більшість цих форм муніципального кредиту в Україні поширення не мали. Серед зазначених розвиваються лише кредит у формі комунальних облігаційних позик та комерційний банківський комунальний кредит.

Комунальний кредит як форма участі місцевих органів самоврядування у фінансово-кредитних відносинах має перспективи розвитку в Україні. Участь місцевих органів влади у кредитних відносинам поширена в більшості зарубіжних країн.

Згідно чинного законодавства, органи місцевого самоврядування в Україні можуть випускати державні цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні витрат відповідних бюджетів та окремих проектів, а також із метою залучення інвесторів. Кошти від випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, позики та кредити, які органи місцевого самоврядування отримують у банківських установах, залучаються лише до фінансування відповідного місцевого бюджету з обов’язковим внесенням до нього витрат на обслуговування зазначених позик і кредитів.

Система муніципального (комунального) кредиту має різні форми. Облігаційний муніципальний кредит передбачає емісію облігацій муніципальної позики органами місцевого самоврядування. Розрізняють три види муніципальних облігацій: бездохідні облігації, що гарантуються майном чи доходами органу місцевого самоврядування; доходні облігації, що випускаються для фінансування виробничих об’єктів, з доходів яких здійснюватиметься їх погашення; облігації змішаного типу, що не приносять доходу, але погашаються з доходів створених виробничих об’єктів.

Іншим видом муніципального кредиту є комунальний банківський кредит.

Муніципальний (комунальний) кредит — це система відносин між двома юридичними особами з поворотної, платної і строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких — орган місцевого самоврядування.

Комунальний кредит має такі основні форми: облігаційні позики; безоблігаційні позики; комунальний банківський кредит; комерційний комунальний банківський кредит; комунальний кредит державних банків; взаємний комунальний кредит.

В Україні поширені такі форми муніципального кредиту: кредит у формі комунальних облігаційних позик та комерційний банківський комунальний кредит. Міста, що мають досвід емісії муніципальних облігацій — Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Харків, Одеса, Маріуполь тощо.

Найбільш прийнятними з економічної точки зору напрямами використання залучених ресурсів є перспективні інвестиційні проекти, здатні дати суттєвий мультиплікаційний ефект і забезпечити у майбутніх періодах розширення виробничих потужностей, створення нових якісних робочих місць, зростання доходів домогосподарств, збільшення бюджетних надходжень всіх рівнів, зокрема, місцевих бюджетів.

Серед причин відносно низької поширеності муніципальних запозичень в Україні — високі ризики їх здійснення. Найбільш поширеними є ризики неплатежу, макроекономічні та правові.

Функції муніципального кредиту:

фіскальна

регулююча