Грошові кошти, характеристика і склад грошових надходжень підприємств.

Для здійснення виробничої діяльності всі підприємства, крім основ­них засобів, повинні мати в необхідних розмірах і оборотні. В їх складі найважливіше місце займають грошові кошти. Вони необхідні для придбання техніки, виробничих матеріалів, оплати праці, розрахунків з бюджетом та іншими ланками фінансово-кредитної системи та ін.

Грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та у депозитах до запитання.

Еквівалентами грошових коштів бувають короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відповідну суму грошових коштів та містити у собі незначний ризик щодо зміни вартості.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів у госпрозрахункових підприємствах є виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, здійснених на сторону. Крім цього, грошові кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигну­вань, виручки від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, у вигляді страхових відшкодувань, від продажу валюти та ва­лютних цінностей, від здачі майна в оренду, у вигляді фінансової до­помоги від вищестоящих органів управління, у вигляді банківських відсотків за розрахунково-депозитними операціями, у вигляді пені, штрафів, недоїмок за порушення господарських договорів, у вигляді бюджетних дотацій, субвенцій тощо.

Виручка від продажу продукції, товарів, робіт та послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населен­ню може надходити як у безготівковому порядку на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) у банках, так і готівкою в їх каси з подальшим її внесенням у банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються, як правило, на поточний рахунок підприємства.

Таким чином, усі грошові кошти, що надходять підприємству або на його ім'я, зберігаються на відповідних рахунках в установах банку. Однак в межах ліміту, встановленого на підприємстві, грошові кошти можуть зберігатися і в касі підприємства. Зберігання грошових коштів у касі підприємства понад ліміту допускається протягом трьох днів під час виплати заробітної плати (оплати праці).

Порядок зберігання та використання грошових коштів під­приємствами, організаціями та іншими господарюючими суб'єктами регламентується Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України (ст. 381), рішеннями Уряду та НБУ, а також інструкціями " Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", " Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", " Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", і " Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженими відповідними по­становами НБУ.

Відповідно до вказаних документів, грошові кошти, що над­ходять на підприємства, як на поточний рахунок, так і в його касу, господарюючі суб'єкти можуть витрачати на розрахунки між собою за придбані (продані) товарно-матеріальні цінності, продукцію, по­слуги, з іншими ланками фінансово-кредитної системи зі сплати різних податків, платежів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів і т. д. Витрачання грошових коштів на вказані цілі може проводитися як безготівковим шляхом через установи банків, так і готівкою, отриманою в банку, та у вигляді виручки, що надходить у касу господарюючого суб'єкта.

Однак витрачання виручки, що надходить у касу господарюючого суб'єкта, на виплату заробітної плати та на інші цілі дозволяється в тих випадках, коли у підприємств немає заборгованості по сплаті податків та платежів у бюджет та позабюджетні централізовані фонди держави (пенсійний фонд, фонд соціального страхування та ін.).

Сума платежу готівкою одного підприємства (підприємця) іншим підприємствам (підприємцям) не повинна перевищувати 10 тисяч гривень протягом одного дня за одним або кілька платіжними доку­ментами. При цьому кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки готівкою, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (підприємця) готівкою іншим підприємствам (підприємцям) понад встановленої суми (10 тис. грн) повинні здійснюватися виключно в безготівковій формі. У випадку здійснення підприємствами (підприємцями) розрахунків готівкою з іншими го­сподарюючими суб'єктами понад встановленої суми, грошові кошти в розмірі перевищення додаються до фактичного залишку грошей у касі з подальшим порівнянням отриманої суми із затвердженим лімітом каси та застосуванням відповідних штрафних санкцій за порушення ведення касових операцій.

Витрачання грошових коштів з каси підприємства та з його по­точного рахунка здійснюється з дозволу керівника господарюючого суб'єкта, за виключенням платежів, що списуються в беззаперечному (безакцептному) порядку на основі виконавчих документів і визнаних платником претензій.

Платіжні документи клієнтів приймаються банками до виконання при наявності достатнього залишку власних коштів на рахунках цих платників. У випадках браку коштів на рахунках платників платіжні до­кументи до виконання банками не приймаються. Платіжні ж документи органів стягнення приймаються банками до виконання незалежно від наявності достатнього залишку грошових коштів на рахунку платника і виконуються банком частково в межах наявного залишку власних коштів на рахунку клієнта - платника податків, інших обов'язкових платежів, а з несплаченої суми повертаються органам стягнення.

Додержання встановленого порядку зберігання та витрачання гро­шових коштів забезпечує більш чітку їх організацію, прискорює обіг коштів у розрахунках, сприяє зниженню дебіторської та кредиторської заборгованості, а також укріпленню розрахунково-платіжної дисципліни.

До установ банків, підприємств, організацій, що порушують вста­новлений порядок зберігання та витрачання грошових коштів, тобто розрахунково-платіжну дисципліну, органами контрольно-ревізійної служби та Державної податкової адміністрації застосовуються відповідні фінансові санкції.

3.2.Грошові потоки підприємств та їх види.

У найбільш широкому розумінні грошові потоки – це суми, які виникають у певній хронологічній послідовності. У положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” грошові потоки визначені як надходження й вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Загалом можна виділити три підходи до визначення сутності грошових потоків. Згідно з першим підходом, грошовий потік – це форма руху фінансових ресурсів, що відображає обмін товарами і послугами. Однак рух фінансових ресурсів відображає лише ту частину грошового потоку, яка має властивість створення доданої вартості. Оскільки властивість генерування доданої вартості має на весь грошовий потік підприємства, виділити його як загальну характеристику недоцільно. Через грошовий потік може опосередковуватись рух активів і капіталу підприємства, який є відповідним обміном товарів, послуг та боргових вимог. Таким чином, грошовий потік отримує значення індикатора руху відповідних актів та капіталу підприємства.

Згідно з другим підходом, грошові потоки визначаються як результуюча сума грошових коштів, яка надходить чи виходить з підприємства протягом певного періоду. У даному випадку враховується лише потік грошових коштів, який впливає на зміну залишку грошових активів, але поза увагою залишаються вхідні та вихідні грошові потоки, які мають велике значення як оперативні індикатори та чинники ефективної діяльності підприємства.

Згідно з третім підходом, грошові потоки визначаються лише як надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Основні сутнісні характеристики грошових потоків зображені на рис.3.1.

Рис.3.1 Сутність характеристики грошових потоків.

Отже, грошовий потік підприємства - це один з головних об’єктів фінансового менеджменту, представлений у грошовій формі і безпосередньо пов’язаний з функціонуванням грошей і грошової системи країни. Виконуючи функцію інструменту взаєморозрахунків із суб’єктами фінансових відносин всіх видів його діяльності, грошовий потік впливає на рух активів та капіталу підприємства, характеризується відповідним розміром, напрямом і часом..

Грошові потоки поділяються на вхідні і вихідні, атакож, в залежності від виду діяльності підприємства, на грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

На формування грошових потоків на підприємстві залежить від багатьох факторів:

- ціни;

- кількості товару;

- зміни дебіторської заборгованості.

Рис.3.2 Фактори, які впливають на формування грошових потоків на підприємстві.

Грошові потоки формуються від:

- фінансової діяльності (рис.3.3);

- інвестиційної діяльності (рис.3.4);

- операційна система (рис.3.5);

Рис.3.3.Формування грошових потоків від фінансової діяльності.

Що таке інвестиції? Інвестиції – вкладення фінансових ресурсів у фінансово-господарську діяльність з метою отримання прибутку або корисного соціального ефекту. Інвестиції поділяються на капітальні (реальні) і фінансові.

До капітальних інвестицій належать:

- капітальне будівництво;

- капітальне поліпшення земель;

- придбання основних засобів;

- придбання інших необоротних матеріальних активів;

- придбання нематеріальних активів.

До фінансових інвестицій належать:

- вкладення капіталу у дохідні види фондових інструментів;

- вкладення капіталу у статутний капітал спільних підприємств;

- вкладення капіталу у дохідні види грошових інструментів тощо.

Також інвестиції класифікують за строковістю: довгострокові, середньострокові та короткострокові.

Розглянемо формування грошових потоків від інвестиційної діяльності на рис.3.4.

Рис.3.4. Формування грошових потоків від інвестиційної діяльності.

Розглянемо потоки, які формуються від операційної діяльності (рис. 3.5.)

Рис.3.5.Формування грошових потоків від інвестиційної діяльності.

Величину чистих грошових потоків, що утворюються у результаті операційної, фінансової, інвестиційної діяльності характеризує Cash-flow. За класичного способу операційний Cash-flow розраховується способом додавання до чистого прибутку амортизаційних відрахувань і резервів для забезпечення майбутніх витрат. На практиці поширені два методи розрахунку Cash-flow від операційної діяльності – прямий та непрямий. За прямого методу Cash-flow визначається як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, які мають безпосереднє відношення до операційної діяльності. Непрямий метод розрахунку є зворотнім щодо попереднього й полягає у коригуванні операційного прибутку на статті доходів та витрат, які не впливають на обсяг грошових засобів і зміну в оборотних активах і поточних зобов’язаннях. Показник Cash-flow характеризується більшою об’єктивністю порівняно з чистим прибутком чи показниками рентабельності внаслідок відображення реального стану вільних ресурсів підприємства. Даний показник можна розглядати в трьох напрямках: як індикатор ліквідності і платоспроможності; як показник результативності фінансово-господарської діяльності; як індикатор спроможності до самофінансування.

Виручка є основною частиною грошових надходжень підприємства. Планування виручки відбувається різними методами:

Метод прямого розрахунку. Виручка розраховується множенням планової кількості реалізованої продукції на планову ціну.

Укрупнений метод. Виручка = З1 + Т – З2,

де З1 – залишки нереалізованої продукції на складі на початок періоду;

Т - випуск товарної продукції в плановому періоді;

З2 – залишки нереалізованої продукції на складі на кінець періоду.

Комбінований метод. Виручка від реалізації основних видів продукції розраховується методом прямого розрахунку. Виручка від реалізації інших видів продукції розраховується укрупненим методом.

Процедура проведення часової оцінки ґрунтується на таких припущеннях:

- грошовий потік – це грошові суми, які виникають у певній хронологічній послідовності;
- грошовий потік, у якому суми розрізняються за величиною називаються звичайним грошовим потоком;

- грошовий потік, у якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу, називаються аннуітетом;

- грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

- дохід, одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

- часова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов’язані з інвестуванням;

- ризик – це вірогідність отримання у майбутньому доходу, що не співпадає з прогнозною величиною;

- ставка доходу на інвестиції – це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.

3.3 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення у розширенні виробництва.

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності господарюючих в бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного господа­рюючого суб'єкта - якомога ефективніше використати ці фактори.