Основний зміст

Питання для обговорення:

1.Природноресурсові відносини як предмет природноресурсового права.

2.Природноресурсове право як галузь права.

3.Суб’єкти природноресурсового права.

4.Об’єкти природноресурсового права.

5. Зміст природноресурсових правовідносин.

5.Методи правового регулювання.

6.Принципи природноресурсових відносин.

7.Система природноресурсового права.

8. Розвиток природноресурсового законодавства і права у ХХ –ХІ столітті.

9.Поняття і характеристика джерел природноресурсового права.

10. Закони як джерела природноресурсового права.

11.Нормативно-правові акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі природокористування.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте етапи розвитку та становлення природноресурсового права.

2. В чому особливість природноресурсового права як окремої галузі права?

3. Якими ознаками характеризуються природноресурсові правовідносини?

4. Складіть таблицю основних джерел природноресурсового права.

5. Випишіть із поресурсових кодексів положення, які містять основи природноресурсового права.

Література:

1. Природноресурсове право України: Навчальний посібник/ за ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005.

2. Калинин И.Б. Природоресурсное право. Основные положения. - Томск, 2000

3. Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник/ Под ред. В.В. Петрова. М., 1988

4. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть. – Х.: Вища школа, 1986.

5. Советское природноресурсовое право. Особенная часть. – Х.: Вища школа, 1987.

6. Сельскохозяйственное, природноресурсное законодательство и правовая охраны природы: Учебник/ Отв. ред. И.Ф. Панкратов, Р.Д. Боголепов. М., 1989.

7. Чубуков Г. Природоресурсное право Российской Федерации: Учебное пособие для вузов. – М.: МГИУРИЦ, 2007.

8. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / за заг. ред.. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ " Видавництво " Юридична думка", 2007.

9. Екологічне право України: Підручник / за ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. – Харків: Право. - 2009.

10. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

11. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.

12. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). – К.: ІЗП і ПЗ, 2003.

13. Ефимова Е.И. Возникновение и развитие идей о природоохранительном, природноресурсовом и экологическом праве в эколого-правовых исследованиях // Экологическое право. 2005. – №4.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України

2. Водний Кодекс України

3. Земельний Кодекс України

4. Кодекс України про надра

5. Лісовий Кодекс України

6. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991.

8. Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: постанова Верховної ради України від 5.03.1998.

Управління у галузі використання і охорони природних ресурсів є однією із найважливіших функцій державних органів та органів місцевого самоврядування. Ефективність діяльності цих органів значною мірою визначає стан забезпечення екологічних прав та свобод та забезпечення законних інтересів громадян у сфері використання природних ресурсів та повинна бути належним чином врегульована нормами чинного законодавства. Варто зауважити, що останнє постійно оновлюється, зокрема, 23 грудня 2009 року було внесено ряд змін до нормативно-правових актів, які закріплюють повноваження галузевих органів управління у сфері використання природних ресурсів.

Метою семінарського заняття є аналіз управління в галузі використання природних ресурсів, його різновидів, завдань, функцій, визначення особливостей, статусу і компетенції суб'єктів, що його здійснюють. Основна увага на заняттях буде приділятися характеристиці державного управління, яке власне найбільш відповідає суті даної діяльності. Важливо пам’ятати, що зміст діяльності щодо здійснення управління і контролю в галузі використання природних ресурсів повинен відображати дотримання ряду принципів природноресурсового управління – поєднання об’єктного і адміністративно-територіального управління; розмежування господарсько-експлуатаційних і контрольних функцій діяльності спеціально уповноважених органів та інших. Одночасно слід визначити особливості управлінської діяльності, що зумовлені особливостями використання природних комплексів.

Студенти повинні знати діючу систему органів виконавчої влади, які займаються управлінням в цій сфері, розподіл повноважень між ними по управлінню в галузі охорони довкілля. Значна увага повинна бути приділена вивченню Положення про Мінприроди України, а також вивченню особливостей державного, самоврядного та громадського контролю у сфері природокористування.

З функціями державних органів у сфері природокористування студенти уже знайомились під час вивчення курсу «Екологічного право», тому слід зосередити увагу не на їх загальній характеристиці, а акцентувати природноресурсову специфіку стосовно функції ресурсоустрою та природноресурсового контролю.

ТЕМА 2 ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (4 год)

Сфера природокористування є важливою складовою національного гос­подарського комплексу, адже забезпечує імплементацію господарського використан­ня природних ресурсів та охорони довкілля в чинник соціально-економічного підне­сення. Існуючі екологічні деструктиви та перекоси в запасах природно-ресурсних благ якраз і були зумовлені «другорядністю» вирішення проблем природокористу­вання в спектрі пріоритетів державної економічної політики. Екологічні фактори є незамінними факторами виробництва. Людство відчуває та поступово усвідомлює і те, що екологічні антропогенні перевантаження все більше стають лімітуючим фактором й добробуту. Тому вирішального значення у формуванні збалансованої національної економіки набуває сфера природоко­ристування що забезпечує залучення природних благ у господарський оборот. Під час вивчення даної теми студенти повинні оновити знання про право спеціального природокористування та право власності на природні ресурси, ознайомитись із міжнародними еколого-економічними проблемами природокористування та шляхами їх вирішення, а також інституціональною та функціональною системою забезпечення природокорстування.

Чинне законодавство надає власникам та користувачам природ­них ресурсів широкі права щодо самостійного господарювання. Однак відповідно до ст. 41 Конституції така діяльність не повинна завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, пору­шувати права і законні інтереси інших осіб, а також суспільства і держави. Необхідність виконання таких обов'язків закріплена та­кож у нормах екологічного та природноресурсового законодавства і забезпечується здійсненням управління та контролю за використанням і охороною природних ресурсів.

Управління у галузі використання і охорони природних ресур­сів є однією з найважливіших функцій державних органів та орга­нік місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 16 Закону України від 15 червня 1991 р. " Про охорону навколишнього природного сере­довища" воно полягає у здійснені функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої ді­яльності.