Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Зміст теми
|
|
У науковій літературі ліцензування розглядається як метод державного регулювання господарських відносин та передбачає процедуру отримання суб’єктами господарювання ліцензії, що видається визначеними у законодавстві уповноваженими органами влади на право займатися певним видом господарської діяльності. Екологічне ліцензування є одним із важливих адміністративно - правових засобів управлінської діяльності у сфері природокористування та охорони довкілля і полягає у наданні конкретному суб’єкту дозвільного документа (ліцензії) на право заняття певною діяльністю у сфері екологічних відносин, де вказуються терміни та умови здійснення такої діяльності.
Ліцензією вважається спеціальний дозвіл на здійснення конкретного виду діяльності з дотриманням усіх ліцензійних вимог. Видаються ліцензії спеціально уповноваженим державним органом.
Ліцензуванню підлягають не всі види діяльності у сфері природокористування та охорони довкілля, а тільки встановлені законом. Такими передусім є майже всі види спеціального природокористування. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що в порядку спеціального природокористування громадянам та юридичним особам надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку.
Правила щодо ліцензування діяльності, пов’язаної з використанням деяких природних ресурсів, містяться і у відповідних поресурсових актах. Зокрема, стаття 13 КпН передбачає, що надра надаються у користування фізичним та юридичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Лісовий кодекс вказує, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток), а ст. 49 ВК України передбачає надання дозволів на спеціальне водокористування. Законом України «Про тваринний світ» встановлено необхідність отримання спеціального дозволу на добування мисливських тварин (ліцензії, відстрільної картки тощо).
Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів – це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів. Основні види дозволів встановлює ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011р.
Крім спеціального природокористування, ліцензуванню також підлягають різні види діяльності, пов’язані з негативним впливом на довкілля. Ліцензія на забруднення — сплачений дозвіл на викид у довкілля певної кількості шкідливих рідких або газоподібних відходів наперед обумовленого та юридично підтвердженого хімічного складу.
Розвиток ліцензування природокористування і природоохоронної діяльності набуває в Україні дедалі ширшого застосування, оскільки воно належить до ефективних інструментаріїв екологічного управління.
Загальний порядок надання ліцензій регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності. 6 листопада 2010 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності», від 19.10.1010 року, згідно з яким з 66 видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню на даний час, відмінено ліцензування 23 видів.
Ліцензії (дозволи) на здійснення природокористування (ознаки, відмінності від господарських ліцензій):
- носять правовстановлюючий характер і закріплюють передачу з боку державних органів прав користування певною частиною природного об’єкта спеціальним господарюючим суб'єктам.;
- не всі види спеціального природокористування носять характер господарської діяльності (як наприклад, мисливство, побічні лісокористування тощо);
- не всі суб’єкти здійснення спеціального природокористування виступають суб’єктами підприємницької діяльності;
- суб’єктами видачі дозволів на здійснення природокористування можуть бути і не спеціально уповноважені державні органи (лісові квитки, зокрема, видаються власниками лісів або постійними лісокористувачами).