Нормування праці фахівців.

Для фахівців, що здійснюють економіко-організаційну і конструкторсько-технологічну підготовку виробництва, розроблені укрупнені нормативи чисельності, що дозволяють розрахувати чисельність функціональних підрозділів.

Існуючі нормативи на конструкторські, технологічні, креслярські, машинописні роботи, роботи з бухгалтерського обліку, діловодству, роботи економічних служб і ін. дозволяють, використовуючи аналітично-розрахунковий метод, нормувати роботу значної кількості фахівців і службовців.

Для категорій працівників, роботу яких не можна нормувати за допомогою централізовано розроблених нормативів, застосовується аналітично-дослідницький метод, в основі якого лежить розробка процедур робіт. Це власне кажучи маршрутна технологія виконання робіт, що містить перелік виконуємих операцій і їхня послідовність, зовнішні і внутрішні інформаційні зв'язки, форми документів, використання технічних засобів (персональних комп'ютерів, сканерів, принтерів і ін.), прикладного програмного забезпечення і баз даних. Шляхом розробки процедур проектується раціональний зміст трудового процесу фахівця з розподілом його на окремі елементи. Це дозволяє використовувати для визначення часу виконання окремих функцій хронометражні спостереження і фотографію робочого часу. При цьому норма часу для фахівця і службовця має наступний вид:

Витрати підготовчо-заключного часу мають місце у фахівців, що виконують роботи, що мають неповторювальний творчих характер, щораз вимагає загального осмислення, вивчення необхідних літературних джерел колективного обговорення методи до виконання і т.д. Оперативний час тут не підрозділяється на основний і допоміжний.

На стабільних по змісту, порівняно простих роботах, що складаються з певної кількості повторюваних операцій, що легко піддаються регламентації, установлюються норми часу і виготовлення. Таким способом нормується робота друкарок, працівників підрозділів збуту, окремих категорій фахівців економічних служб і ін. При цьому можуть використовуватися централізовано розроблені нормативи з обов'язковою їхньою перевіркою за допомогою методів вивчення витрат робочого часу.