Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Технологічний розрахунок тістоформуючих машин
Мета технологічного розрахунку: визначити продуктивність тістофор-муючих машин, а також геометричні кінематичні параметри їх робочих орга-нів. Таблиця 17 Технічні характеристики тістозакатувальних машин
Продуктивність тістоформуючої машини, кг/с, визначається діаметром і мінімальною швидкістю поступального руху тістової заготовки : , (190) де – коефіцієнт, який враховує порушення форми і синхронності подавання шматків тіста (він начебто збільшує діаметр заготовки на деяку ве-личину, тобто ), ; – маса тістової заготовки, кг. Швидкість поступального руху тістової заготовки (рис. 46, а) , (191) якщо і мають однаковий напрям, і , (192) якщо різний; , – швидкість несучого і формуючого робочих органів. а) б) Рис.46. Схеми розрахунку: а- швидкості поступального руху заготовки в зоні формування; б- кутів втягування заготовки у зазор між валками
У загальному вигляді , (193) де – коефіцієнт, який враховує зменшення швидкості заготовки внас-лідок її проковзування і перекочування. Для тістоформуючих машин з циліндричними, чашо– і зонтоподібними несучими органами, коли =0 (формуюча спіраль нерухома), а , , (194) де – мінімальний робочий діаметр несучого робочого органу; – кутова швидкість несучого органу; – кут підйому формуючої спіралі. З (190) і (194) дістанемо . (195) У тістозакатувальних машинах слід визначити мінімальний діаметр роз-катувальних валків для надійного втягування у зазор тістових заготовок (рис. 46, б). Для того щоб заготовка надійно втягувалась у зазор між валками, має ви-онуватися нерівність: , або , (196)
де – проекція і–тої сили на вісь ; n – кількість сил, які діють на тіс-тову заготовку; – нормальна реакція валків, Н, ; – коефіцієнт тертя тістової заготовки по валку; – кут тертя; – кут, на якому заготовка контактує з валком. Перетворюючи нерівність (196), знайдемо: . (197) Якщо зазор між валками позначити , тоді відстань між валками , (198) де і – радіуси відповідно валків та тістової заготовки, м. Звідси . (199) Якщо підставити в (199) нерівність (197), дістанемо: (200) Звідси випливає, що із збільшенням радіуса тістової заготовки радіус валків має збільшуватись; якщо , має збільшуватися зазор , а це спричинює збільшення товщини отриманого коржа. Зі збільшенням кута тертя тістової заготовки по валках для її втягування необхідні валки меншого радіуса . Довжину зони формування визначають з умови повної гарантованої об-робки поверхні тістової заготовки. Для цього потрібно, щоб заготовка зробила обертів навколо своєї осі. Шлях (рис. 46, а) заготовка пройде за час, с, . (201) За цей період з урахуванням виразіа (191, 192) формуючий орган пройде . (202) Звідси шлях, який пройде заготовка, обертаючись: . (203) Після перетворень . Таким чином, довжина зони формування прямо пропорційна діаметру тіс-тової заготовки, швидкості несучого робочого органу, яка залежить від величи-ни і напряму швидкості . Якщо =0, довжина залежить тільки від діа-метра тістової заготовки.
|