Захист радіолокаційних станцій від ненавмисних перешкод

З навчальної дисципліни

“Тактика радіотехнічних військ”

Блока змістових модулів 3.5.2. Основи радіоелектронної боротьби

Змістовий модуль 3.5.2.1. (Тема 2). Основи радіоелектронної боротьби

Заняття 18. Забезпечення радіоелектронного захисту РЕСЗ управління військами і зброєю

Навчальні питання:

1. Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту ОВТ та ВО підрозділів РТВ від засобів РЕБ та оцінка їх ефективності

Проблема ЕМС РЕСЗ. Захист радіолокаційних станцій від ненавмисних перешкод

Навчальна література:

1. Основи РЕБ в радіотехнічних військах. Конспект лекцій за ред. І.С. Добриніна. – Харків: Стиль- Іздат, 2006. – 108 с.

2. Тактика радіотехнічних військ. За ред. Бакуменка Б.В.-Х.: ХУПС, 2007.

3. Тимонов Ю.И., Финаев В.П., Хондожко А.И. Организация и ведение радиоэлектронной борьбы в войсках ПВО. Х.ВИРТА, 1983

Матеріали групової вправи № 13

1. Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту ОВТ та ВО підрозділів РТВ від засобів РЕБ та оцінка їх ефективності

Радіоелектронний захист (РЕЗт) систем і засобів управління військами і зброєю спрямований на забезпечення їхньої усталеної роботи в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби і взаємного впливу своїх РЕЗ.

Радіоелектронний захист включає:

1. захист РЕСЗ від радіоелектронної розвідки противника;

2. захист радіоелектронних систем і засобів від поразки самонавідною на випромінювання зброєю супротивника;

3. захист від радіоелектронного подавлення;

4. захист від впливу іонізуючих і електромагнітних випромінювань ядерного й іншого видів зброї;

5. забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (об'єктів).

РЕЗт здійснюється в сполученні з вогневою поразкою, захопленням (виводом з ладу) сил і засобів РЕБ супротивника, діями військ і радіоелектронним подавленням систем управління засобами розвідки і РЕБ супротивника, а також із заходами щодо протидії його технічним засобам розвідки і заходам для безпеки зв'язку.

Радіоелектронний захист досягається проведенням організаційно-технічних заходів видами Збройних Сил, родами військ, спеціальними військами і службами.

Організаційні заходи полягають:

ü у виборі доцільних способів бойового застосування і розміщення радіоелектронних об'єктів і засобів на місцевості в угрупованнях військ,

ü регламентуванні роботи РЕЗ по території, частотам, режимам і часу,

ü у виявленні джерел ненавмисних (взаємних) перешкод і вживанні заходів по виключенню (зниженню) їхнього впливу.

Вони плануються відповідними штабами і проводяться військами в ході підготовки і ведення бойових дій.

Технічні заходи полягають у застосуванні спеціальних пристроїв, схем захисту і режимів роботи РЕЗ. Вони реалізуються розрахунками при бойовому застосуванні РЕЗ.

Розглянемо більш детально сутність зазначених заходів.

1.1. Організаційні заходи радіоелектронного захисту РЕСЗ від перешкод

Організаційні заходи щодо РЕЗт РЕЗ від засобів РЕБ супротивника є переважно системними. Вони спрямовані на зниження можливостей супротивника по веденню РЕБ, підвищення живучості і найбільш доцільне використання, для рішення задач операції (бойових дій) в умовах радіоелектронної боротьби і ненавмисних перешкод усього різноманіття радіоелектронних засобів угруповання військ.

До основних організаційних заходів РЕЗт, які повинні проводитись в угрупованнях військ, належать наступі:

створення розгалуженої мережі командних пунктів і систем управління, здатних вчасно оцінювати РЕО що складається й адаптувати до неї всю систему роду військ;

раціональне розміщення РЕЗ на місцевості й в угрупованнях військ, їхнє уміле використання й організація взаємодії;

комплексне використання РЕЗ різних принципів дії і частотних діапазонів роботи;

створення хибних угруповань, " схованих" РЕЗ і дублюючих радіомереж та обхідних напрямків зв'язку;

визначення сил, засобів і порядку першочергового знищення спеціальних засобів РЕБ супротивника, створення груп боротьби зі ЗПП. розробка заходів взаємодії із сусідами;

систематичний збір, аналіз і узагальнення інформації про засоби і способи ведення РЕБ супротивником з метою виявлення їх сильних і слабких сторін, а також своєчасного використання цих зведень в інтересах удосконалювання РЕЗт (наприклад, з використанням моделювання бойових дій в умовах РЕБ);

підготовка командирів, штабів усіх ступенів і бойових розрахунків до ведення бойових дій в умовах РЕБ.

1.2. Технічні заходи захисту РЕСЗ від перешкод

Технічні міри радіоелектронного захисту закладені в методах передачі, прийому й обробки сигналів, використовуваних у РЕЗ, а також у спеціальних схемах і пристроях захисту і реалізуються розрахунками при бойовому застосуванні РЕЗ.

Відповідно до видів перешкод, застосовуваних супротивником, їх можна розділити на дві групи: методи захисту РЕЗ від активних і від пасивних перешкод.

В основі технічних заходів для РЕЗт РЕЗ від перешкод різного виду лежать технічні рішення, що дозволяють виділяти корисні сигнали з перешкод або використовувати перешкодові коливання для визначення координат цілей.

Захист РЕСЗ від активних перешкод технічними методами здійснюється наступним чином:

створенням умов, які виключають порушення нормального режиму роботи прийомних пристроїв РЕСЗ при впливі перешкод;

виділенням корисних сигналів з перешкод;

урахуванням особливостей формування імітуючих перешкод і їхнього впливу на системи автосупроводження цілі по дальності, швидкості і кутовим координатам;

використанням перешкодових сигналів для отримання інформації про координати і параметри носіїв перешкод і наведення на них засобів поразки.

Для виключення перевантаження приймальних пристроїв РЕСЗ через їх обмежений динамічний діапазон використовують наступні технічні міри:

ü у вихідних каскадах УПЧ і відеопідсилювача використовують могутні підсилювальні прилади, що працюють при підвищених напругах;

ü уводять ручне і різного виду автоматичні регулювання посилення. Особливо ефективної в умовах маскуючих перешкоди є шумове автоматичне регулювання посилення, що підтримує постійний рівень умовної імовірності помилкової тривоги незалежно від інтенсивності перешкод;

ü використовують прийомні пристрої з логарифмічними амплітудними характеристиками.

В основі захисту РЕСЗ від пасивних перешкод, як і від активних, лежать розходження між корисними і перешкодовими сигналами, які обумовлені особливостями цілей і відбивачів, які створюють пасивну перешкоду.

До числа цих розходжень можна віднести:

ü розподілений характер заважаючих відбивачів, різне просторове розташування відбивачів і цілі. Тому поліпшення розрізнювальних здібностей РЕЗ є одним з ефективних методів захисту від пасивних маскуючих перешкод;

ü відмінності в поляризації відбитих сигналів від цілі і пасивних перешкод. Але внаслідок низької ефективності поляризаційна селекція як метод захисту від пасивних перешкод знаходить обмежене застосування;

ü розходження у швидкості переміщення цілей і заважаючих відбивачів. Швидкість переміщення дипольних відбивачів близька до швидкості вітру, у той час як повітряні цілі переміщаються з досить великими швидкостями. Використання цих розходжень лежить в основі так називаної селекції по швидкості. Селекція по швидкості називається також селекцією рухомих цілей і є основним методом захисту РЕСЗ від пасивних маскуючих перешкод.

Методи захисту РЕСЗ від пасивних імітуючих перешкод зводяться до рішення задачі розпізнавання і є предметом сучасної теорії розпізнавання образів.

Для ефективного виділення сигналів, відбитих від цілі, на фоні сигналів, відбитих від пасивних перешкод, необхідно виконати ряд вимог, які пред'являється до них. По-перше, вони повинні бути когерентними, тобто володіти закономірною фазовою структурою. По-друге, вони повинні забезпечувати високі точності виміру і розрізнювальні здібності по швидкості (частоті), тобто бути протяжними. І, нарешті, з погляду енергетичних співвідношень бажано, щоб використовувані сигнали були одночасно і широкосмуговими, тобто забезпечували високі точності виміру і розрізнювальні здібності також і по дальності.

Сигналами, у більшому чи меншому ступені задовольняючими цим вимогам, є:

маніпульовані по фазі з визначеною періодичністю безупинні гармонійні коливання;

когерентні послідовності радіоімпульсів з малою (когерентно-імпульсні РЛС) і великою (імпульсно-доплеровськи РЛС) частотою проходження імпульсів.

Перешкодозахищеність РЕЗ від пасивних перешкод оцінюється числом пачок пасивних перешкод на 100 м шляху, при якому РЕЗ зберігає ще необхідні якісні показники виявлення і виміру координат і параметрів руху цілей. Для кожного зразка РЕЗ ці значення вказуються в його формулярі.

Після розглядання теоретичних питань переходимо до рішення типових задач.

Задача № 1.

Визначити мінімальну кількість каналів зв'язку необхідних для рішення бойових задач в умовах постановки противником активних перешкод з імовірністю .

Імовірність виконання задачі одним і-м каналом зв'язку в умовах перешкод .

Рішення:

1. Імовірність виконання бойової задачі m каналами зв'язку визначається з використанням виразу:

. (1)

2. Для рівнозначних каналів зв'язку імовірність невиконання задачі може бути визначена як

. (2)

У цьому випадку, необхідна кількість каналів зв'язку може бути визначена наступним способом:

Таким чином, для виконання поставленої задачі, відповідно до указаних умов, необхідно мати 5 дублюючих каналів зв'язку.

Read me. Після вирішення зазначеної задачі розглядається питання, пов’язане з застосуванням закидувальних передавачів перешкод (ЗПП). Акцентується увага на те, що ЗПП можуть бути застосовані у якості станцій перешкод для відтворення перешкодової обстановки при проведенні навчань.

Закидувальні передавачі перешкод

Одним з перспективних напрямків впливу на РЕЗ супротивника вважається використання ЗПП.

Широке застосування ЗПП пояснюється наступним:

ü забезпечення високих рівнів впливу перешкод унаслідок можливості доставки ЗПП до місця дислокації РЕЗ які подавлюються;

ü можливості створення перешкод у широкій смузі частот за рахунок використання для подавлення декількох ЗПП, що різко обмежує ефективність використання технічних заходів захисту;

ü можливість ефективного маскування на місцевості;

ü відсутність обмежень у застосуванні, за умовами ЕМС;

ü простотою виготовлення, і, отже, малою вартістю.

Недоліки ЗПП:

ü необхідність доставки ЗПП безпосередньо в район розміщення РЕЗ які подавлюються;

ü обмежений час роботи і необхідність узгодження етапів роботи з етапами бойових дій.

Можливі ознаки роботи ЗПП:

ü постійна щільність потужності перешкод;

ü ЗПП (розташовані на поверхні) не переміщаються щодо місця розташування

РЕСЗ;

ü при масовому застосуванні ЗПП постановка активних перешкод здійснюється

з декількох напрямків (до п'яти і більш), що в корні відрізняється від застосування літаків ПАП;

ü впливів перешкод на РЕЗ здійснюється, в основному, по нижніх пелюстках

ДСА;

ü відсутність цілей у повітрі;

ü широкий спектр засвітла перешкоди на ІКО;

ü перебування джерела перешкод у безпосередній близькості до РЕЗ, які

подавлюються.

ОСНОВНІ ТИПИ ЗПП

ЗПП типу РП-377А

Задача № 2.

Визначити на якому видаленні від РЕЗ знаходиться ЗПП, якщо УВЧ приймача перевантажується по динамічному діапазону.

Параметри РЛС: Рпр.мін=10^-12Вт, Gc=30дБ, l=30см, Gбл=-20дБ, Gф=-32дБ (=1600 разів), динамічний діапазон – D=60дб.

Параметри ЗПП: Рп=3 Вт, Gп=2, .

Рішення:

1. Визначаємо рівень подавлення.

(Вт). (3)

2. Визначаємо відстань між РЕЗ і ЗПП.

Звідси:

- по головному пелюстку ДСА,

- по бічному пелюстку ДСА,

- по фону.

Для прискорення процесу пошуку і знищення ЗПП у підрозділі повинні готовитися 1..2 групи.

Попередньо, на карті (напр. 1: 25000), відзначається район можливого застосування і пошуку ЗПП. Цей район ділиться на зони відповідно до отриманого в результаті розрахунків даними і кількістю груп.

Для пошуку ЗПП можуть використовуватися пеленгатори.

Знищення ЗПП:

ü підрив;

ü знищення зі стрілецької зброї.

Задача № 3.

Відтворити перешкодову обстановку з використанням ЗПП типу РП-377А для РЕЗ, створювану ПАП із зони баражування, віддаленої від РЕЗ на Rn=100 км.

Параметри ПАП: Pn=500 Вт, Gn=2 Dfn=10 Мгц.

Параметри ЗПП: Рзпп=3 Вт, Gзпп=1, Dfзпп=fмакс_і-fмин_і – максимальна і мінімальна частота і-го літера РП-377А,

РЕЗ – Р-140 – КХ радіостанція.

Рішення:

1. Дальність установки ЗПП щодо РЕЗ, який подавлюється, (Р-140) може бути визначена з наступних розумінь:

, (4)

звідси

. (5)

2. Визначаємо потрібний літер Р-377А

ü літер 2 – 1,

ü 20..30Мгц.

3. Розраховуємо

, (6)

, (7)

4. Вибираємо місце установки з урахуванням рельєфу місцевості.

Задача № 5

Передача повідомлень у командній ланці управління частини проводиться по радіонапрямку довжиною Dсв. Потужність передавальної радіостанції Рс, коефіцієнт підсилення антени по ГП ДСА - Gпрд. Коефіцієнт підсилення антени приймача: по ГП ДСА – Gпрм, по БП ДСА – Gбл/прм. Визначити, чи буде подавлена зазначена радіолінія зв'язку, якщо супротивник використовує станцію перешкод, розташовану на відстані Dподавл від прийомної радіостанції. Коефіцієнт розбіжності поляризації, як для перешкодового так і корисного сигналу = 1.

Параметри станції перешкод: коефіцієнт подавлення – Кп, потужність – Рп, коефіцієнт підсилення антени по ГЛ ДСА – Gп. Супротивник створює погоджену по частоті перешкоду.

Рішення:

1. Вважаємо, що передача і прийом повідомлень до лінії радіозв'язку здійснюється по ГП ДСА. Будемо вважати, що ширина енергетичного спектра передавача сигналу погоджена зі смугою пропущення приймача. У цьому випадку потужність сигналу передавача зв'язку на вході приймача може бути визначена по формулі:

. (15)

2. Потужність перешкодового сигналу на вході приймача:

. (16)

3. Вважаючи на те, що під коефіцієнтом подавлення розуміється мінімальне відношення потужності перешкоди до потужності сигналу на вході прийомного пристрою засобу зв'язку в границях його смуги пропущення, при якому канал зв'язку, буде подавлений, можна записати:

. (17)

4. Звідси дальність, на якій станція перешкод може здійснити подавлення приймальної радіостанції:

. (18)

5. Порівнюючи D_п з D_подавл визначаємо чи буде подавлена приймальна радіостанція.

3. Проблема ЕМС РЕСЗ. Захист радіолокаційних станцій від ненавмисних перешкод

Останнім часом відбувається стрімкий розвиток різного електротехнічного і радіоелектронного обладнання. Його використання у всіх сферах людської діяльності дає величезний ефект, значення якого важко переоцінити. Цей процес продовжується в даний час усе більш зростаючими темпами. Широке впровадження електротехнічних і радіоелектронних систем і засобів приводить до збільшення рівнів електромагнітних полів, що створюються ними в навколишньому просторі. Ці поля є перешкодами для інших пристроїв, погіршуючи умови їх функціонування і знижуючи ефективність застосування. Напрямок радіоелектроніки, покликаний забезпечити одночасну і спільну роботу різного радіотехнічного, електронного й електротехнічного обладнання одержав назву електромагнітної сумісності радіоелектронних систем і засобів (ЕМС РЕСЗ).

Електромагнітна сумісність РЕСЗ – це спроможність РЕСЗ одночасно функціонувати в реальних умовах експлуатації з необхідною якістю при впливі на них ненавмисних перешкод і не створювати неприпустимих радіоперешкод іншими РЕСЗ.

До ненавмисних радіоперешкод відносяться радіоперешкоди, які створюються джерелами штучного походження, які не призначені для порушення функціонування РЕСЗ.

До неприпустимої радіоперешкоди відносять радіоперешкоду, що знижує нижче необхідного якість функціонування РЕСЗ. Ті РЕСЗ, які створюють неприпустимі радіоперешкоди один одному, вважають несумісними (з точки зору забезпечення ЕМС).

Вплив неприпустимої ненавмисної радіоперешкоди на радіоелектронні засоби різного призначення може привести:

до зменшення дальності та точності розвідки і виявлення;

до зниження швидкості та вірогідності обміну інформацією;

до погіршення якості розпізнавання, супроводу та наведення комплексів і систем;

до помилкових спрацьовувань пристроїв;

до зниження пропускної спроможності радіолокаційних станцій.

В останній час рішення проблеми ЕМС РЕСЗ придбало важливе державне й оборонне значення. Найбільш істотними причинами, що викликають загострення проблеми ЕМС є:

зростання загального числа одночасно діючих радіотехнічних пристроїв, особливо встановлюваних на рухливих об'єктах;

збільшення потужності сигналів, які випромінюються передавачем, та підвищення чутливості приймача РЕСЗ;

недосконалість трактів формування та прийому сигналів;

обмеженість засвоєної частини радіоелектронного спектру та нерівномірність її використання.

На ранніх етапах розвитку техніки забезпечення спільної роботи радіоелектронних засобів вирішувалося, в основному, шляхом удосконалювання окремих схемних та конструктивних рішень і планування розподілу радіочастот щодо РЕСЗ. В даний час прийняття окремих приватних мір вже недостатньо, а проблема ЕМС, у цілому, має яскраво виражений системний характер.

Стосовно частин радіотехнічних військ, слід відзначити, що забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів є одним із заходів радіоелектронного захисту. Вирішення цієї задачі ґрунтується на всебічному аналізі радіоелектронної обстановки та проведені певних заходів, які засновані на використанні різноманітних критеріїв і методик.

Захист радіолокаційних станцій від ненавмисних перешкод

Заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних систем і засобів, поряд із заходами щодо їх захисту від самонавідної на випромінювання зброї і радіоелектронного подавлення, є невід'ємною частиною рішення задачі забезпечення надійного, безперервного і стійкого управління військами і зброєю в динаміці операцій (бойових дій). Висока ефективність заходів забезпечення ЕМС досягається об'єктивною оцінкою і прогнозуванням радіоелектронної обстановки в ході планування операції (бойових дій); погодженою роботою штабів, управлінь (відділів) і служб при організації спільного застосування РЕСЗ різного призначення в угрупованні військ; чітким виконанням військами поставлених перед ними завдань і встановлених обмежень на застосування РЕСЗ; вживанням оперативних заходів по усуненню причин впливу ненавмисних перешкод, що заважають, на РЕСЗ у ході операції (бойових дій).

Забезпечення ЕМС РЕСЗ(РЛС) у військах здійснюється, як правило, шляхом проведення певних організаційних заходів. До основних організаційних заходів щодо забезпечення ЕМС РЕСЗ в угрупованнях військ можна віднести:

- призначення робочих частот РЕСЗ;

- частотно-територіальне рознесення РЕСЗ;

- використання екрануючих властивостей місцевості;

- виявлення джерел ненавмисних перешкод;

- контроль за дотриманням режимів роботи РЕСЗ.

Основна мета призначення робочих частот полягає в тому, щоб виключити, насамперед, роботу РЕСЗ на однакових частотах при розміщенні РЕСЗ у загальних територіальних районах у межах координаційної зони. Під координаційною зоною розуміється область простору, у межах якої радіоелектронні засоби, які спільно використовують однакову смугу частот, не створюють неприпустимі ненавмисні перешкоди один одному і не піддаються їх впливу.

Для виключення ненавмисних перешкод між РЕСЗ (РЛС) при одночасній їх роботі в загальних територіальних районах більшість РЕСЗ, особливо масових застосувань, мають сітки або кілька фіксованих частот з визначеним мінімальним розносом частотних каналів. Робочі частоти РЕСЗ, як правило, призначаються так, щоб рознос частот між ними складав не менш необхідного значення Dfтр. У загальному випадку:

, (3)

де f_перед, f_пр – значення робочих частот двох потенційно несумісних РЕСЗ (РЛС) (приймача одного і передавача іншого);

Df_перед, Df_пр – ширина смуги пропускання приймача і смуги випромінювання передавача на заданому рівні (-30 або -60дБ) відповідно.

При призначенні частот конкретним РЕСЗ враховуються взаємні віддалення між РЕСЗ, потужності випромінювання передавачів і чутливості приймачів, коефіцієнти підсилення антен і ряд інших характеристик.

Якщо в процесі призначення частот виявляється, що виділене число частот (Nвид) менше потрібного (N_потр) для роботи РЕСЗ, тобто , то ті самі частоти можуть повторно призначатися іншим, у тому числі й однотипним РЕСЗ, за умови розміщення їх за межами координаційної зони R_кз, або роботи РЕСЗ у різні інтервали часу. Для наземних РЕСЗ, що працюють у діапазонах частот від 300 МГц і більш, радіус координаційної зони, як правило, не перевищує дальності радіообрію, тобто

. (4)

Для близько розташованих РЕСЗ (на одній позиції, на одному носії) частоти призначаються так, щоб виключити роботу РЕСЗ не тільки на співпадаючих частотах, але і на таких, котрі приводять до збігу небажаних випромінювань передавачів з основним каналом прийому або основного випромінювання передавача з побічним каналом прийому.

Частотно-територіальне рознесення (ЧТР) радіоелектронних засобів (РЛС) вважається одним з ефективних способів забезпечення ЕМС. Він проводиться відповідними органами (службами), що експлуатують РЕСЗ, на основі завчасно розрахованих норм (рекомендацій). Норми ЧТР визначаються виходячи з того, що при їх виконанні забезпечуються необхідні (як правило, паспортні) показники якості функціонування РЕСЗ.

Але, як уже відзначалося раніше, норми ЧТР РЕСЗ розраховуються без обліку додаткового ослаблення енергії радіохвиль за рахунок рельєфу місцевості і місцевих предметів. Це можна пояснити наступними обставинами:

норми ЧТР розраховуються для типів РЕСЗ, а не для кожного екземпляра РЕСЗ, тому що врахувати особливості трас проходження радіохвиль між екземплярами всіх РЕСЗ практично неможливо;

досить простих і надійних методів розрахунку загасання радіохвиль за рахунок різних видів перепон (пагорбів, лісу, будівель і т.п.) практично немає, а наявні експериментальні дані по цьому питанню вкрай обмежені.

У загальному випадку додаткове ослаблення енергії радіохвиль за рахунок різних перепон на трасах їхнього розповсюдження є деякою функцією, що залежить від довжини хвилі, геометричних розмірів і конфігурації перепон, їх поглинаючих властивостей.

Використання екрануючих властивостей місцевості при виборі й обладнанні позицій, дозволяє додатково послабити енергію радіохвиль. У ряді випадків, при обладнанні позицій РЕСЗ, можна також застосовувати пристрої, що екранують, у виді металевих сіток, установлюючи їх у напрямку максимального прийому ненавмисних перешкод. Такі пристрої дозволяють послабити ненавмисні перешкоди на 10...20 дБ. Використання природних і штучних екранів можливо в основному для РЕСЗ, що працюють у метровому, дециметровому і сантиметровому діапазонах хвиль.

У тих випадках, коли за рахунок частотно-територіального розносу РЕСЗ не вдається усунути ненавмисні перешкоди, для забезпечення ЕМС РЕСЗ можуть бути використані просторові і часові обмеження режимів роботи РЕСЗ.

Обмеження режимів роботи РЕСЗ як способу забезпечення їх ЕМС встановлюються, як правило, централізовано відповідними органами.

Просторова сумісність різних РЕСЗ (РЛС) досягається таким розташуванням РЕСЗ (РЛС) на місцевості друг щодо друга, коли використання однакових частот цими РЕСЗ не приводить до зниження якості їх функціонування. Таким чином, задача просторової сумісності РЕСЗ зводиться до визначення повторюваності частот, які використовуються різними РЕСЗ. Повторюваність частот можлива при дотриманні просторового (територіального) розносу між РЕСЗ (радіолініями, радіомережами). Просторові обмеження, крім того, можуть полягати в забороні випромінювання або прийомі у визначених секторах і мають на меті виключити випромінювання (прийом) у напрямках на приймальні (передавальні) пристрої по головному пелюстку ДСА.

До часових обмежень роботи РЕСЗ(РЛС) відносяться узгодження роботи РЕСЗ у часі і накладенні часової заборони роботи РЕСЗ – потенційних джерел неприпустимих радіоперешкод. В усіх випадках заборона на роботу повинна накладатися на ті РЕСЗ, що безпосередньо не пов'язані з виконанням бойової задачі в даний період часу і вимикання яких приводить до меншого зниження бойових можливостей угруповання військ.

У тих випадках, коли на яке-небудь РЕСЗ регулярно впливає радіоперешкода, що утрудняє або порушує роботу РЕСЗ, виникає задача виявлення джерела перешкод і прийняття відповідних способів виключення або зниження до прийнятного рівня перешкоди.

Виявлення джерел ненавмисних перешкод може проводиться в наступній послідовності:

1. На підставі даних про ненавмисні радіоперешкоди і переліку потенційно несумісних РЕСЗ визначається тип РЕСЗ – джерело ненавмисних радіоперешкод;

2. З урахуванням даних про дислокацію, час роботи і типи радіоелектронних засобів, які розміщені в районі РЕСЗ, що піддається впливу ненавмисних перешкод, робиться висновок про ймовірне джерело ненавмисних перешкод;

3. При необхідності перевіряється правильність зробленого висновку шляхом поперемінного вмикання і вимикання передбачуваного джерела ненавмисних перешкод;

4. Визначаються і виконуються заходи щодо усунення взаємного впливу РЕСЗ.

Після забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в угрупуваннях військ повинен здійснюватися контроль за дотриманням режимів роботи РЕСЗ. Контроль роботи РЕСЗ проводиться, як правило, особами, які безпосередньо експлуатують ці засоби, а також відповідними органами та службами.

Таким чином, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних систем і засобів угруповання військ є складною задачею, що вимагає організації чіткої взаємодії по ряду питань, зокрема, по використанню загальних діапазонів частот, що перекриваються; раціональному розміщенню РЕСЗ(РЛС) на місцевості та порядку їх переміщення в ході передислокації; регламентуванню роботи деяких з них у часі й у просторі.