Похідні фосфатидових кислот

До складу гліцерофосфоліпідних антиоксидантів входять фосфатидові кислоти і такі їх похідні як фосфатідилхоліни (лецитини), фосфатідилетаноламіни (цефаліни), фосфатідилсерини та фосфатідилінозіти. Їх структура складена з залишку гліцерину, в якому два гідроксили (в положеннях 1, 2) етеріфіковані вищіми жирними кислотами (насиченими і ненасиченими з парною кількістю атомів Карбону від 16 до 24), а третій – ортофосфатною кислотою або її моноестером з холіном, етанол аміном, сирином або інозитом. Фосфоліпіди є важливими складовими клітинних мембран.

Емульгатори і БАД гліцерофосфоліпіди:

R¹ та R² = групи вищих (С₁₅ – С₂₃) алкілів та алкенолів;

R³ = H, – Фосфатидові кислоти;

R³ = CH₂ –CH₂ –N⁺(CH₃)₃, – Лецитини (фосфатидилхоліни);

R³ = CH₂ –CH₂ –N⁺H₃, – Цефаліни;

R³ = CH₂ –CH₂ –(NH₂)–COOH, – (Фосфатидилсерини);

У якості БАД лецитини корисні для профілактики і лікування ожиріння, серцево-судинних захворювань, цукрового діабету. За допомогою лецитинів відбувається ферментативна етерифікація холестерину у печінці, знижується вага у хворих і ризик виникнення атеросклерозу. Фосфатидилхоліни крім гіпохолестеринемічної дії зменшують агрегацію тромбоцитів, збільшують вміст ацетилхоліну в головному мозкі, тим самим запобігаючи віковій дегенерації нервової системи. Вони корисні для підтримання нормального функціонування центральної і періферичної нервових систем.

Фосфатидилсерини у якості мікронутрієнтів ефективно гальмують вікове погіршення розумової діяльності, в тому числі емоційних реакцій пам’яті, поведінкових навичок. Вони також захищають мозок від шкідливої дії ендогормонів, які виробляються в стресових ситуаціях. Фосфоліпіди стимулюють біосинтез нейромедіаторного ацетилхоліну, гальмують деградацію нейронів мозку і контролюють у ньому метаболізм глюкози.

У якості антиокисника, який видаляє йони заліза, і який освітлює вино, у харчовій промисловості використовують природну речовину – повний фосфат гексагідроксіциклогексану (фітінова кислота, фітін). Це похідне інозиту у вигляді кальцієвих і магнієвих солей присутнє у деяких рослинах. Фітін можна виділити з олійного жому, насіння, пшеничних і рисових висівок. З нього шляхом кислотного або ферментивного гідролізу добувають шестиатомний спирт циклогексанового ряду – мезо-інозит, який вважають зрістовим фактором дріжджів і який має вітаміноподібну дію.

R = H, - Мезо -інозит (інозит);

Інозит відповідає за метаболізм та засвоєння жирних кислот. Його відносять до групи важливих ліпотрофних факторів, які беруть участь в утворенні фосфоліпідів, тому цю сполуку використовують у харчових продуктах у якості БАД для активізації ліполізу та зниження надлишкової маси тіла, в профілактиці цукрового діабету, а саме проти діабетичної нейропатії (порушенні збудження нейронів і провідності нервового імпульсу).