Загальні засади основного Закону України

Конституція України - це політико - правовий документ, в якому знаходять свій офіційний вираз і закріплення базові устої суспільного і державного устрою, належність державної влади, права та свободи людини і громадянина, адміністративно - територіальний устрій, принципи здійснення повновладдя народу України. Конституція України - основний Закон держави. Конституції більшості держав мають установлену структуру, яка включає: преамбулу; основну частину; заключні, перехідні/ додаткові положення.

Преамбула - носій описової інформації, яка дає відповіді на такі питання: цілі і завдання Конституцій шляхи її становлення і розвитку, проголошення конституційних ідеалів.

В основній частині наводиться більшість конституційних норм. Конституції деяких країн мають так звані " перехідні положення", що визначають строки вступу в дію окремих конституційних положень, порядок зміни, необхідність прийняття законів.

Конституції окремих країн інколи вміщують додаткові положення. Це країни з федеративним устроєм, де йде розмежування компетенції між союзними державами.

Конституційні норми класифікуються на:

1) норми, що визначають основні засади конституційного ладу України (розділ № 1);

2) норми, що визначають основні права, свободи людини і громадянина (розділ № 2);

3) норми, що закріплюють форми безпосередньої демократії (розділ № 3);

4) норми, що закріплюють організацію державної влади в Україні (розділи № 4, 5, 6) і місцевого самоврядування (розділ № 11);

5) норми, що закріплюють визначені засади правосуддя, визначають порядок діяльності органів прокуратури (роз-дшМіг7, 8);

6) норми, що закріплюють територіальний устрій, його визначальні принципи, систему адміністративно-територіального поділу, статус Автономної Республіки Крим (розділ №9, 10);

7) норми, що визначають статус Конституційного Суду (розділ № 12);

8) норми, що визначають порядок внесення змін та доповнень до Конституції України (розділ № 13).

В статті 1 Конституції Україна визначена, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Соціальна держава - це держава, що розробляє певну соціальну політику, яка забезпечує певні права, утворює можливість для існування соціально незахищених прошарків. На жаль, Україна не може назвати себе соціальною державою.

Правова держава - це держава верховенства права, а ми маємо державу, яка прагне стати правовою. В статтях 8, 9, 19 Конституції України закладено основи правової системи, принцип верховенства права, що передбачає дотримання таких правових принципів:

1) незалежність від міркування про їх політичну доцільність, своєчасність, справедливість;

2) визнання найвищої юридичної сили Конституції України - усі нормативні акти повинні прийматися з урахуванням її положень;

3) визначення положень Конституції України нормами прямої дії;

4) неприпустимість невідповідності міжнародних договорів положенням Конституції України;

5) визнання міжнародних договорів після надання згоди Верховною Радою України на їх обов'язковість і приєднання до національного законодавства;

6) недопустимість примусу робити те, що не передбачено законодавством;

7) функціонування органів державної влади в межах визначених Конституцією України та її законами.

Статті 2 і 4 відповідно закріплюють унітарний устрій України та засади громадянства, стаття 5 - закріплює республіканський лад в державі, стаття 6 - принципи розподілу влади. Згідно статті 10 Конституції України в Україні державною мовою є українська. Держава повинна забезпечувати розвиток усіх мов в Україні. Статті 13, 14 несуть у собі ідеї засад економічних відносин в Україні. Статті 15 та 20 закріплюють політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність і державну символіку України.