Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Актуальність
|
|
Клінічне обстеження хворого проводиться, зазвичай, спочатку із застосуванням суб`єктивних методів і прийомів, а потім – об`єктивних. Численними дослідженнями з¢ ясовано, що у хворих терапевтичного профілю ретельно проведене опитування є запорукою до 80 відсотків правильно встановленого діагнозу. Крім того, метод дає можливість орієнтуватися в характері конкретної хвороби, індивідуальних її проявах, в розпізнаванні причин і початкових ознак недуги, ролі спадкових, екологічних, побутових, виробничих та інших чинників в її виникненні і перебігу.
Анамнез відіграє винятково важливу роль у діагностиці численних гострих і хронічних захворювань. Нерідко повно і детально зібрані та глибоко клінічно осмислені анамнестичні дані стають провідними у визначенні клінічного діагнозу хвороби або особливостей її індивідуального перебігу.
Тому зарубіжні і вітчизняні клінічні терапевтичні школи віддають і по сьогодні, належну увагу застосуванню і удосконаленню прийомів і методів збирання анамнезу та аналітико-логічний оцінці його даних в діагностиці хвороб людини.
Конкретні цілі:
– Класифікувати основні методи обстеження в клініці внутрішніх хвороб
– Засвоїти основні принципи та порядок проведення обстеження хворого за традиціями вітчизняної терапевтичної школи
– Демонструвати знання основних розділів історії хвороби
– Методично правильно проводити розпитування хворих із патологією внутрішніх органів
– Трактувати взаємозв’язок скарг хворого та робити попередню оцінку щодо ураженої системи організму
– Узагальнювати результати розпиту хворих та вирізняти на їх підставі основні симптоми захворювання, характер його перебігу
– Робити попередню оцінку можливих причин розвитку захворювання в кожному конкретному випадку
– Демонструвати правильність заповнення анамнестичної частини історії хвороби
Основні поняття теми:
| Термін | Визначення |
| 1. Пропедевтика | – вступний курс до спеціальної дисципліни |
| 2.Діагностика | – це зміст і процес цілеспрямованого медичного обстеження хворого, основаного на застосуванні діагностичних прийомів і методів з метою визначення сутності хвороби, тобто її діагнозу. |
| 3. Симптом | – ознака патологічного стану чи хвороби |
| 4. Синдром | – сукупність симптомів, пов¢ язаних однією патологенетичною основою |
| 5. Семіотика | – сукупність знань про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів, їх діагностичне значення |
| 6. Анамнез | – інформація пацієнта про хворобу (хвороби) на основі неприємних відчуттів, пригадування фактів, подій, причин виникнення недуги, її розвитку, а також чинників і обставин, пов`язаних з нею |
| 7. Збирання анамнезу | – методика суб¢ єктивного обстеження, заснована на детальному розпитуванні хворого, яке проводиться за спеціальним планом |
| 8. Скарга хворого | – суб`єктивне відчуття хворим своєї недуги |
| 9. Історія захворювання | – детальні дані про розвиток та перебіг захворювання від моменту появи перших ознак недуги до дня курації |
| 10. Загальний анамнез | – суб`єктивна інформація пацієнта про функціональний стан його найважливіших органів і систем, в тому числі не залучених до основного патологічного процесу |
| 11. Анамнез життя | – частина анамнестичного розділу історії хвороби, яка містить дані про умови життя та побуту хворого від моменту народження, відомості про навчання та трудову діяльність, шкідливі звички, перенесені захворювання, травми, операції, а також дані стосовно розвитку алергії (алергологічний анамнез), спадковості та сімейного стану хворого. |
Рекомендована література
Основна:
1. Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник / Ю.І.Децик, О.Г.Яворський, Є.М.Нейко та ін.; за ред. проф. О.Г.Яворського. – 3-є вид., виправл. І допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – с.14-73, с. 533-539.
2. Методика обстеження терапевтичного хворого: навч.посіб./С.М.Андрейчин, Н.А.Бількевич, Т.Ю.Чернець – Тернопіль: ТДМУ, 2015. – с.6-64.
3. Шкляр В.С. Діагностика внутрішніх хвороб, 1971, с.7-15.
4. Щуліпенко І.М. Пропедевтика внутрішньої медицини: загальна семіотика і діагностика: Навчальний посібник. – К: Медицини, 2008.– 304 с.
5. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного, Москва 1972. с.17-29.
Додаткова:
1. Пропедевтика внутрішініх хвороб (під ред. проф. Ю.І. Децика). Київ 1998. с.77-86.
2. Никула Т.Д. і співавтори. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Київ 1996. с.55-67.
3. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 11-12.
Питання для теоретичного опрацювання:
1. Які основні методи діагностики Вам відомі?
2. Назвіть складові розділи анамнезу.
3. Що включає в себе паспортна частина?
4. Що таке основні скарги хворого?
5. З якою метою проводиться деталізація скарг?
6. Що включає в себе розділ " Анамнез захворювання"?
7. Що таке " Загальний анамнез", з якою метою його збирають?
8. Що включає в себе " Анамнез життя"?
9. Яке значення має професійний анамнез?
10. Яке значення має спадковий анамнез хворого?
11. Що таке алергологічний анамнез, його значення?
12. Як провести оцінку анамнестичних даних?
13. Що таке симптом захворювання?
14. Що таке синдром?
Завдання для самостійного опрацювання теми