Історико-економічна інформація розділу та можливості її творчого осмислення і використання

1. Історико-економічна інформація, як всяка інша, має свою цінність і ця цінність визначається, в першу чергу, її змістом. Та вона має і свою особливість. Уже проста зміна точки зору або реконструкція цього змісту може дати новий приріст знань. Розглянемо ще раз окремі факти, викладені в тексті: посилення вотчини, а значить укріплення її натуральних основ, та її господарської замкнутості стало основною історико-економічною причиною феодальної роздробленості і феодальних усобиць. Розрізнені князівства попадають під владу татаро-монгольської орди. Послідовність явищ розглядається як причинно-наслідковий зв'язок, і це так. А тепер від лінійно-наслідовного перейдемо до системного підходу, ранньофеодальної системи господарства — Київської Русі. В цій системі посилюються внутрішні процеси, що ослабляють її. Процеси стихійні, слабо регульовані. Відбуваються зміни і ззовні системи: поступово посилюються Польща і феодальна Литва. На східних кордонах у 1223 р. з'являється новий, могутній противник — татаро монгольська орда. Константинополь — кінцевий пункт торгового шляху із варяг у греки вже розгромлений хрестоносцями. Торгове значення Києва підірване. Розглянувши співвідношення внутрішньої системи і зовнішніх процесів, ми прийдемо до наступного висновку: негативне майбутнє руських князівств окреслилось задовго до татаро-монгольського вторг­нення. І у зв'язку з цим нагадаємо один з фундамен­тальних теоретичних висновків відомого англійсь­кого історика-економіста Арнольда Тоінбі: якщо навіть добре відрегульована соціально-економічна система не змінюється та не посилюється у відповід­ності до зовнішніх змін — вона не зможе ще певний час ефективно відреагувати на виклик зов­нішніх обставин. Це означає, що така система тер­пить тимчасову поразку або сходить назавжди з іс­торичної сцени. Результатом «зовнішнього викли­ку» для руських князівств стало татаро-монгольське іго, а пізніше — повна втрата державності, демора­лізація і винищення провідної еліти суспільства. Для нас, сучасників, це не тільки інформація про минуле. Це історико-економічний пам'ятний запис, спрямований і в майбутнє. Він нагадує нам про те, що внутрішньо економічні процеси в нашій державі завжди повинні співвідноситись із зовнішніми, сві­товими змінами, що вони повинні бути адекватни­ми їм, а суспільство завжди готовим до «зовніш­нього виклику».

2. В умовах посилення соціально-економічного тиску феодалів на безпосереднього виробника, основним мотивом трудової діяльності залежного землероба залишалось виживання. Мало місце також подвій­не ставлення до праці (на своєму полі і на полі феодала). Разом з тим уповільнені темпи вдоско­налення знарядь праці та технологій обробітку зе­млі, постійний ріст відробіткової та грошової ренти негативно впливали на продуктивність праці. Ве­личина додаткового продукту зменшувалась. У цій ситуації панівний стан відбирав у землероба і частину необхідного для виживання продукту. Соці­альному гнобленню, необмеженому насильству і без­надії протистояла патріархальна селянська сім'я. Вона була стійкою духовно-виробничою ланкою, що поєднувала кооперування та розподіл праці, своєрід­ну систему управління і солідарності. Сім'я надов­го стала основою економічного поступу, відтворен­ня і збереження нації.

Усе це в наш час загострює нашу увагу до проблем історико-економічної ролі сім'ї та її деформацій в період промислових переворотів і науково-технічних революцій. Сьогодні проблема оптимального поєднання духовного і виробничого компонентів сім'ї безпосередньо пов'язана з необхідністю посилення нашої інтелектуальної і еконо­мічної конкурентоспроможності на внутрішньому і зов­нішньому ринках.

Питання для самоперевірки

1. Перерахуйте соціально-економічні причини розпа­ду Київської Русі. Назвіть основну соціально-еко­номічну причину. Розкрийте її зміст.

2. Дайте характеристику соціально-економічних нас­лідків татаро-монгольського завоювання Русі. По­ясніть, що являла собою багатоступенева експлуа­тація безпосереднього виробника в розглянутий пе­ріод.

3. Які соціально-економічні довготривалі наслідки викликала ліквідація південно руських князівств литовським князем Вітовтом (1390)?

4. Дайте характеристику процесу розвитку сільського господарства. Розкрийте суть та етапи довготривалого процесу закріпачення селянства.

5. Проаналізуйте процес розвитку ремесла. Визначте його особливості.

6. Розкрийте особливості формування ринкових відносин та їх вплив на розвиток основних галузей господарства.

7. Назвіть основні аспекти творчого осмислення та використання історико-економічної інформації даного розділу.

8. Перелічте основні процеси та явища, що викликали дезорганізацію господарського життя та перешкоджали формуванню стабільного господарського порядку.

9. Накресліть графічну модель трудового процесу безпосереднього виробника-землероба. Дайте характеристику її складових.