Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота № 8
1. Тема роботи Дослідження температурного поля в плоскій стінці при нагріванні за граничних умов другого роду 2. Навчальна мета роботи • Поглибити розуміння законів нестаціонарної теплопровідності. • Ознайомитися з практикою дослідження температурного поля в плоскій стінці при нагріванні за нестаціонарних умов. • Ознайомитися з методикою розрахунку температурного поля в плоскій стінці при нагріванні за граничних умов другого роду. • Розвити навички проведення самостійних досліджень. • Поглибити навички аналізу експериментальних результатів. 3. Теоретична частина Нагрівання або охолодження тіл пов'язано із зміною температури в кожній точці тіла з часом. На кожний момент часу з початку нагрівання (охолодження) тепловий стан тіл може бути охарактеризований температурним полем, ізотермічними поверхнями, і полем градієнтів температур. Температурним полем називають сукупність значень температур у всіх точках тіла (див. рис. 8.1 (а)). Нагрівання або охолодження тіл призводить до зміни їх температурного поля. Температура в кожній точці тіла є функцією координат і часу:
tx.y, zt, = ƒ (x.у, z, t) (8.1)
де tx.у, z, t, - температура в точці з декартовими координатами x, у, z на момент часу t. Ізотермічною поверхнею називають неперервну сукупність точок тіла, які мають однакову температуру (див. рис. 8.1(б)). Координати точок ізотермічних поверхонь при нагріванні змінюються з часом: (x, у, z)t = ƒ (t) (8.2) де (x, у, z)t - декартові координати ізотермічної поверхні з температурою t на момент часу t. Полем градієнтів температур називають сукупність значень градієнтів температур у всіх точках тіла (див. рис. 8.1 (в)). Температурні градієнти в кожній точці тіла є функцією координати і часу:
grad (t)x, y, z, t=ƒ (x, y, z, t) (8.3)
де grad (t)x, y, z, t - градієнт температури в точці з декартовими координатами x, y, z на момент часу t. Характер зміни температурного поля в тілі при нагріванні може бути досить складним і залежить від умов нагрівання, форми і природи тіла (див. рис. 8.2).
Розповсюдження тепла в тілі при якому в ньому з часом змінюється температурне поле називають нестаціонарною теплопровідністю. Взагальному випадку температурне поле тіла при його нагріванні (охолодженні) може бути описане диференціальним рівнянням теплопровідності - другим законом теплопровідності Фурь'є (8.2)
де - часткова похідна від температури по часу в точці з координатами х, у, z (характеризує швидкість зміни температури в точці з часом); - оператор Лапласа. Рівняння 8.2 можна записати в іншому вигляді:
(8.3)
де - вектор
градієнту температури в точці з координатами x, y, z (характеризує швидкість зміни температури за напрямком);
- дивергенція вектора.
Коефіцієнт пропорційності а в диференціальних рівняннях 8.2 і 8.3 називають коефіцієнтом температуропроводності тіла. Він характеризує природу тіла і пов'язує між собою такі його характеристики як коефіцієнт теплопровідності l, питому теплоємкість С і щільність ρ: (8.4)
Диференціальні рівняння 8.2 і 8.3 дозволяють розв'язати пряму задачу нестаціонарної теплопровідності (розрахунок температури в кожній точці тіла при його нагріванні або охолодженні) якщо відомі теплофізичні характеристики тіла, початкове температурне поле, а також умови нагрівання. В багатьох практичних випадках, зокрема в практиці визначення температурних полів в елементах будівельних конструкцій за умов пожежі, вважають, що початкове температурне поле характеризується однаковими температурами в кожній точці тіла. Це може бути кімнатна температура, або будь яка інша. Умови нагрівання тіла визначають граничні умови розв'язання диференціальних рівнянь 8.2 і 8.3. Граничні умови залежать від випадку що розглядається і можливих припущень. В практиці пожежної справи частіше за все використовують граничні умови трьох типів. Граничні умови першого роду характеризують такі умови нагрівання (охолодження) тіла, коли температура його поверхні раптово змінюється і залишається сталою протягом всього часу нагрівання (охолодження) (tповерхні = const). При цьому відомі температура поверхні, фізичні властивості тіла і початкове температурне поле. Граничні умови другого роду характеризують такі умови нагрівання (охолодження) тіла, коли тепловий потік, що діє на поверхню тіла раптово змінюється і залишається сталим протягом всього часу нагрівання (охолодження) (q = const). При цьому відомі густина теплового потоку опромінення, фізичні властивості тіла і початкове температурне поле. Граничні умови третього роду характеризують такі умови нагрівання (охолодження) тіла, коли температура повітря, що діє на поверхню тіла раптово змінюється і залишається сталою протягом всього часу нагрівання (охолодження) (tповітря = const). При цьому відомі температура повітря, коефіцієнт теплообміну повітря і поверхні, фізичні властивості тіла і початкове температурне поле. Вибір тих чи інших граничних умов залежить від особливостей випадку що розглядається і можливих припущень щодо формулювання і розв'язання теплотехнічної задачі.
|