Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняттєво-категоріальний апарат проблемного навчання
Тема: Проблемне навчання географії 1. Поняттєво-категоріальний апарат проблемного навчання 2. Формування навчальної проблеми та процеси її розв’язання
Поняттєво-категоріальний апарат проблемного навчання Мати єдину мову проблемного навчання під час вивчення географії, однозначну систему понять і адекватних їм термінів особливо важливо для методики географії в цілому і проблемного навчання у викладенні географічного матеріалу зокрема. У цілому географія та її методичного напрям – проблемне навчання розглядають актуальні проблемні поняття і термінологію. Поняття «проблемне навчання» популяризується як комплексне поняття, що означає організацію навчальної діяльності студенів, загальною тенденцією якого є наближення навчання до наукового пізнання, розвиток активності, самостійності і творчого мислення студентів. Такий напрям у навчанні студентів можна застосовувати під час вивчення будь-якого навчального елемента. Проблемне навчання в географії – це процес здобуття нових знань. Тут немає готових, а якщо і є, то вони трансформовані, сприяють поглинанню нових знань. Тут на перше місце виходить причина і наслідок. Спочатку треба знайти причину того чи іншого природного чи соціального-економічного явища. Проблема причинно-наслідкових зв’язків у навчанні географії є проблемою номер один у здобутті нових знань і поглибленні вже набутих раніше. «Проблема» (грец.) – завдання. Проблемна ситуація це психічний стан переживання студентом інтелектуальних труднощів, спосіб подолання якого він має шукати й може знайти тільки завдяки власній пізнавальній активності й самостійності. У вивченні географії за допомогою проблемної ситуації моделюються дві обов’язкові сторони: проблемно-змістова – виділення суперечності між відомим і не відомим; усвідомлення студентом того, яких саме знань йому бракує, а якими він володіє. Суперечність – головне в побудові проблемної ситуації – мотиваційний – виникнення студентом бажання, глибокого інтересу до проблеми, зосередження уваги, вольових зусиль і мислення на розв’язанні проблемних завдань: питань, ситуацій, задач. Залежно від структури проблеми (мети, наявності інформації, результату) виділяють такі типи проблемної ситуації: а) конвергенційні – під час аналізу проблеми враховується багато принципів, правил. Це переважно стосується вивчення закономірностей природи й суспільного життя. б) дивергенційний, що означає ступінь свободи у виборі напрямку пошуків і є досить високим рівнем навчання, тут розв’язків може бути дуже багато.
|