Грошові агрегати та грошова база

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон’юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон’юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Грошова маса – це сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об’єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання – динаміка руху обсягу та структури.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

- за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;

- за формою грошових засобів (готівкові, безготівкові);

- за розміщенням у суб¢ єктів грошового обороту;

- за територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М₀, М_1, М_2, М_3.

Агрегат М₀ = відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить

Агрегат М₁ = М₀ + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

В офіційний статистиці НБУ ці вклади називаються переказними кошами у національній валюті.

Агрегат М₂ =М₁+ вклади на всіх видах строкових рахунків, включно з іменними депозитними (ощадними) сертифікатами банків, та кошти в іноземній валюті, які на першу вимогу можуть бути обмінені на готівкову.

Агрегат М₃ = М₂ + кошти в цінних паперах власного боргу банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно.

Агрегат М₀­ найвужчий показник грошової маси, оскільки характеризує лише один її елемент – готівкову масу, яка обертається поза банками і тому регулювання і контроль за ним складніші.

Агрегат М₁ виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найтісніше пов’язана з товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає на ринкову кон’юнктуру. Саме то­му цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків та регулюючих органів.

В інших грошових агрегатах (М_2, М₃) ураховані також запаси грошей у різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, депозитні (ощадні) сертифікати тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у покої, виконуючи для їх власників функцію нагромадження вартості.

Ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом. Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарооборот є гроші агрегату М₀. Найнижчу ліквідність мають гроші агрегату М₃, оскільки значна частина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових утрат.

Водночас агрегат М₀ — найвужчий показник грошової маси, оскільки характеризує лише один її елемент — готівкову масу. Найширшим агрегатом є М₃, бо він охоплює всі елементи грошової маси, що перебувають в обороті.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база - запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Грошова база – це гроші, які не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення.

Величину грошової бази Г_б можна визначити за формулою:

Г_б = М₀ + М_к + М_рез ,

де М₀ - сума готівки, що перебуває поза банками;

М_к – сума готівки в касах банків;

М_рез – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Згідно із технічним меморандумом (додатком до Меморандуму про економічну та фінансову політику) від 27.02.2015 р., грошова база включає:

- національну валюту поза банками;

- резерви банків (в тому числі: готівку у сейфах комерційних банків, і кошти клієнтів в НБУ).

Готівковий елемент (М₀ + М_к) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М₀ – вiн більший на суму готівки в касах банків.

Безготівковий елемент (М_рез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів М₁, М₂, М_3. Він являє собою суму зобов¢ язань центрального банку перед комерційними банками. А безготівкові елементи грошових агрегатів М₁, М₂, М₃ – це зобов¢ язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Тому безготівкові елементи грошових агрегатів значно більші за своїм обсягом від безготівкового елемента грошової бази. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М₀) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.